Пам'ятник нозі героя-зрадника, ім'я якого його країна постаралася стерти з пам'яті (9 фото)

У Національному історичному парку «Саратога» у Нью-Йорку стоїть незвичайний монумент. Це не героїчна фігура з мушкетом, а лише самотній кам'яний чобіт.





Напис на ньому говорить: «На згадку про блискучого солдата Континентальної армії, який отримав тут важке поранення і вирішив результат битви, яка принесла йому звання генерал-майора».



Бенедикт Арнольд

Імені немає. Але практично кожен американець знає, чию поранену ногу увічнив цей чобіт. Це пам'ятник Бенедикту Арнольду — героєві, який з власної волі став зрадником.





До своєї зради Арнольд був живою легендою. Його доблесть принесла американцям перемогу у ключовій битві при Саратог, де він, уже поранений у ногу, повів війська в атаку. Кінь під ним упав, роздробивши ту саму кінцівку. Цей подвиг став зоряною годиною Арнольда та поворотним моментом усієї війни.



Але слава виявилася гіркою. Честолюбний генерал, оточений заздрісниками, відчув себе обійденим і ображеним Конгресом. Під впливом молодої дружини, пов'язаної з британською розвідкою, він зробив фатальний крок.



За 20 000 фунтів Арнольд погодився здати ключову фортецю Вест-Пойнт. Змову розкрили, і генерал біг до англійців, щоб потім повернутися і палити міста своїх колишніх соратників.



Кажуть, він запитав одного офіцера, що зроблять з ним американці у разі затримання. Той відповів: «Ту ногу, що була славно поранена у боях за свободу, вони відсічуть і поховають із військовими почестями. А решту тіла кинуть на шибениці».



Так і сталося. Щоправда, країна поховала лише свою пам'ять про його героїзм. На великому пам'ятнику в Саратог є чотири ніші для генералів. Одна з них — та, де мав стояти Арнольд, — пустує. Навіть у його рідному місті Норіджі у церковній книзі навпроти імені немовляти Бенедикта чиясь рука акуратно вивела: був зрадником.



Проте сьогодні історики закликають побачити за тінню зрадника складну постать. У Норіджі продають кухоль з його портретом та написом «Патріот». Але варто налити всередину гарячої води, як проступає інше слово: «Зрадник». Немов сама пам'ять, що обпалює та двоїста, відмовляється винести йому однозначний вирок.