Всі ми були молодими і наше життя було однією нескінченною вечіркою. Похмілля не існує, від їжі не товстіш, для відпочинку вистачає пари годин сну, а головне - нічого не болить і не хрумтить. Але коли тобі вже за 30, то ентузіазм якось згасає. І це цілком нормально. Однак, часом все-таки нудьгуєш по відв'язних днях тотального гулянку. А якщо 30-річний пенсіонер потрапляє на тусовку до 18-річних кутил, то через 5 хвилин вже дуже хочеться додому до кота.