Афганські жінки завжди страждали від обмежень трайбалізму, бідності та війни. Сьогодні вони розпочинають боротьбу за справедливе життя.
1. Дві жінки на схилі гори. В Афганістані Ви рідко зможете побачити жінку, що не супроводжується чоловіком. 18-річна Нур Ніса вагітна і в неї щойно відійшли води. Її чоловік, перша дружина якого померла під час пологів, віз її до лікарні міста Файзабад, що знаходиться за чотири години їзди від їхнього села в області Бадахшан, але його автомобіль зламався і він вирушив на пошуки іншого транспортного засобу.
2. Раніше, коли Афганістаном правили таліби, єдині жінки, яких можна було зустріти на вулиці, були жебраки або дружини чоловіків-інвалідів. Щоп'ятниці, таліби проводили публічні страти на стадіоні в Кабулі. А через десять років, на мітингу одного з кандидатів у президенти, на цьому ж стадіоні, більшість присутніх жінок, були навіть без паранджі.
3. Герат – святиня Шахзада Касим, нащадкам пророка Мухаммеда вже понад тисячу років. Раз на тиждень частина приміщення обгороджується, і жінки мають можливість прийти сюди на поклоніння. У святині Герат жінки мають бути оповиті чадрами, які покривають тіло з голови до п'ят (схоже правило існує в Ірані).
4. Дуже не просто сфотографувати афганське весілля. На них жінки часто постають у досить відкритих сукнях і використовують навіть косметику для обличчя. Фотографія у такому вигляді – дуже велика рідкість. На цьому знімку ви бачите весілля у Кабулі, де одружується Амін Шахін – син режисера Саліма Шахіна. Його обраниця – 18-річна Фершита.
5. На фотографії 19-річна Бібі Айїша. У 12 років дівчинку віддали заміж за чоловіка, який був значно старшим за неї. З дня весілля він постійно бив дівчину. Якось він ледве не побив її до смерті, і злякана дівчина зважилася на втечу. Щоб покарати її за те, що вона пішла без дозволу, чоловік відвіз її у віддалену гірську місцевість і відрізав їй ніс, вуха та волосся. "Якби у мене була можливість, я вбила б його", - каже скалічена дівчина. Торішнього серпня Айиша прибула до США проходження курсу великої відновлювальної хірургії.
6. Телеведуча Рокшара Азамі, яку обожнюють усі молоді афганські дівчатка, працює на популярній у країні телевізійній передачі, де люди, які додзвонилися, можуть замовляти відеокліпи. Заборонене, під керуванням талібів, телебачення нині користується величезною популярністю в країні.
7. Ефіопський хірург (у зеленій шапочці, по центру) демонструє жіночому персоналу, з пологового будинку Малалаї, що знаходиться в Кабулі, як видаляти свищ в отворі, між піхвою та сечовим міхуром. Таке захворювання часто зустрічається у молодих мам після пологів.
8. В Афганістані більшість жінок народжують удома, навіть без акушерок. На фотографії: лікарня у містечку Файзабад. Лікарі лікарні, медсестри та акушерки працюють тут цілодобово. У цих афганських жінок, які навчалися в Кабулі і навіть деякі в Росії, є навички та обладнання для боротьби з різними ускладненнями під час пологів.
9. Усім сільським жінкам пропонується відвідати санітарно-гігієнічні класи, на яких викладає професійна акушерка, яка працює в мобільній клініці, яка спонсорується фондом Організації Об'єднаних Націй та міжнародною групою медичної допомоги Мерлін. Вони показують жінкам, які живуть в ізольованих областях країни, як слід піклуватися про себе в до-і післяпологовий період.
10. Ця мати йшла п'ять годин, щоб зустрітися з акушеркою в мобільній клініці села Корех Бала. Вона чекає медичної консультації, щодо своєї десятимісячної дитини, яка хвора з самого народження.
11. Афганські жінки-поліцейські навчаються користуватися гвинтівками AMD-65 на полігоні поза Кабулом. Вони проходять підготовку в італійських карабінерів, надісланих сюди НАТО. Вступ до афганської поліції є дуже сміливим рішенням з боку жінок, адже всім відомі досить часті випадки нападу повстанців на поліцію. Також, для зарахування, жінкам необхідно отримати письмовий дозвіл чоловіка та інших родичів чоловічої статі. Зі 100 000 офіцерів країни, близько 700 – жінки. Їхня місячна зарплата становить, приблизно, 165 $.
12. Ці молоді афганські жінки є частиною команди, яка у 2012 році вирушить на літню Олімпіаду в Лондоні, де відбудеться офіційний дебют жіночого боксу як олімпійського виду спорту. Спортсменки вже здобули перемогу, умовивши рідних, на їхню участь у спортивних змаганнях.
13. Кабул. Ці дві дівчинки вбрані на честь весілля їхнього родича. Перед такими заходами багато афганських жінок і дівчаток роблять макіяж і годинами засиджуються в перукарнях.
14. З відкритим обличчям і волоссям, афганська актриса Трена Амірі та її подруга катаються Кабулом у п'ятницю. Вони слухають свої улюблені пісні, співають та веселяться. Навіть у відносно прогресивному Кабулі, невдоволені чоловіки, які проїжджають повз, щось викрикують їй. Це природно, адже вона символізує образ вільної, сильної жінки, якого вони зовсім не звикли. Амірі втекла від свого чоловіка, який тримав її вдома та бив, сім років тому, залишивши навіть своїх трьох синів. Вона не планує виходити заміж, але знає, що їй, можливо, доведеться це зробити, інакше в Афганістані можна і не вижити.
15. Ув'язнена жінка, у в'язниці Мазар-е Шприф, була щойно проінформована про своє звільнення, що викликало у 22-річної Майди Хал сльози радості. Коли їй було 12 років, її видали заміж за 70-річного паралізованого чоловіка. “Я була настільки маленькою, що не могла навіть підняти його. Через це його брати постійно били мене”, – згадує дівчина. Чотири роки тому вона попросила розлучення, за що й потрапила до в'язниці.
16. Порожні стручки опіуму, валяються по дому жінки, яка звикла до наркотиків. Вона розповідає, що збирала мак ще будучи дитиною, і до 12 років вже серйозно захоплювалася поїданням та курінням наркотику. “Опіум – мій син, моя дочка”, – каже вона. “Усю зиму я не мав їжі. Опіум був моєю їжею”. Тепер вона повністю залежить від сусідів, які доглядають її. Афганістан є світовим лідером з постачання опіуму, який використовують для приготування героїну.
17. “Я взяла пляшку бензину та підпалила себе”, – розповідає 11-річна Фаріба. "Коли я пішла до школи, всі діти сміялися з мене, кажучи, що я виродка". Тепер вона шкодує про вчинене. Фаріба розповідає, що причиною стала жінка, яка прийшла до неї уві сні, і сказала спалити себе. Самоспалювання – дуже поширене в Афганістані, оскільки багато жінок вважають, що самогубство є єдиним порятунком від ображаючих гідність, шлюбів, бідності та холодної війни.
18. У Лікарні Естетклал, що знаходиться в Кабулі, лікарі намагаються врятувати 15-річну Захру, яка облила бензином і підпалила себе після того, як була звинувачена сусідами у крадіжці. Дівчинка з Мазар-е Шаріф отримала опіки понад 95 відсотків тіла. Вона померла через три дні після того, як було зроблено цей знімок.
19. Гулам Фарок, солдат афганської Національної Армії, роздає хліб вдовам та іншим жінкам біля святині поетові та філософу Кважа Абдулла Ансарі в Гераті. У країні налічується 35-відсоткове безробіття, а також 36 відсотків населення, що живуть нижче за межі бідності.
20. Капрал Ланс Елізабет Рейєс, з американської Морської Піхоти, розмовляє з афганськими жінками та їхніми дітьми в клініці, області Гільменд, яка є однією з найнебезпечніших у країні. Вона – член щодо нової жіночої команди взаємодії. Такі команди спілкуються і намагаються завоювати довіру афганських жінок, яким не дозволяється розмовляти з чоловіками за межами своїх сімей.
21. Хабіба Сарабі, з області Баміан, єдина жінка-губернатор в Афганістані, ходить вранці, разом зі своїм охоронцем. Область Баміан, відома гігантською статую Будди, яка була зруйнована талібами, є однією з найбільш сприятливих областей для жінок, які в змозі їздити і працювати за межами будинку.
22. Молоді жінки, більшість з яких навчається на педагогів, відпочивають у Жіночому саду парку, біля міста Баміан. Створений жіночим губернатором області, Хабібой Сарабі, сад, є спокійним місцем для відпочинку просто неба.
23. Більшість дівчаток в Афганістані не отримують освіти взагалі. Навіть ті, хто йде до школи, зазвичай, навчаються там лише чотири роки. На фотографії: Дипломовані спеціалістки кафедри мови та літератури у Кабульському Національному Університеті. Талібан заборонив освіту жінок, але навчання відновилося після падіння їхнього режиму у 2001 році.
