Тепловоз, що з'явився на початку XX століття, став економічно вигідною заміною як низькоефективним застарілим паровозам, так і електровозам, що з'явилися в той же час, рентабельним лише на магістралях з порівняно великим вантажо- і пасажиропотоком.
Пасажирські тепловози
ТЕП 60
Тепловоз ТЕП60 - пасажирський тепловоз, що вироблявся в СРСР на Коломенському тепловозобудівному заводі з 1960 по 1985 рік. Усього було побудовано 1241 тепловоз цієї моделі. Перші тепловози ТЕП60 працювали деякий час на лінії Москва – Ленінград, потім тепловози цієї серії почали обслуговувати пасажирські поїзди Ленінград – Таллінн, Лозова – Мелітополь.
ТЕП 60-1236
Побудований тепловоз мав зварний кузов несучої конструкції з двома кабінами управління, що спирався на два тривісні візки. Силова конструкція кузова, що несе основні види навантажень, складалася з двох поздовжніх труб, з боків яких розташовувалися балки коробчатого перерізу, пов'язані з трубами та між собою чотирма шкворневими балками. Рама візка була виконана із штампованих та литих елементів, з'єднаних зварюванням. Обшивка кузова — дюралюміній, і через неможливість зварювання довелося застосувати з'єднання обшивки з рамою заклепками. По кінцях кузова розміщувалися ударно-тягові прилади - автозчеплення СА-3.
ТЕП 60-0451
На тепловозі було встановлено 16-циліндровий двотактний дизель 11Д45 серії ДН23/30 номінальною потужністю 3000 к.с., спроектований для цього тепловоза Коломенським заводом.
Частина візка тепловоза ТЕП 60
Пульт машиніста ТЕП 60
ТЕП 70
Тепловоз ТЕП 70 - пасажирський тепловоз, що вироблявся в СРСР і що виробляється в модифікованому вигляді в Росії на Коломенському заводі з 1973 року.
По конструкції ТЕП70 частково схожий зі своїм попередником ТЕП60 - теж несучий кузов зі схожими обводами, теж тривісний візок з опорно-рамним приводом системи Альстом (порожнистий вал, жорстко пов'язаний з тяговим двигуном; всередині валу проходить вісь колісної пари, а колеса через гумометалеві повідці), практично таке ж холодильне пристрій з двома вентиляторами, що мають гідростатичний привід. Однак, є набагато більше відмінностей. Зокрема, неекономічний двотактний дизель серії ДН23/30 (такий самий, як на тепловозах М62, але зі збільшеним числом циліндрів і проміжним охолодженням) замінений на чотиритактний 5Д49, а електропередача постійного струму — на передачу змінно-постійного струму. Потужність зросла до 4000 л. замість колишніх 3000.
2 ТЕП 70
З 1973 по 2006 випущено 576 тепловозів ТЕП70, такі невеликі обсяги випуску пояснюються невисокою потужністю Коломенського заводу. Перші партії тепловозів потрапили до депо Південної дороги (Україна), серед яких Смородино, Люботин, Полтава, Лозова та на Жовтневу дорогу. Потім географія поширення ТЕП70 значно розширилася і вони стали поширюватися по всій Росії, замінюючи вантажні тепловози, що працюють у пасажирському русі, і витісняючи собою ТЕП60, основним недоліком якого був дизель, що витрачає дуже багато палива.
ТЕП 70-0047
ТЕП 70-0498
Пульт машиніста ТЕП 70
ТЕП 10
Тепловоз почав випускатися в 1961 році Харківським заводом транспортного машинобудування. Спочатку ці тепловози позначалися ТЕ11 (під цією серією випущені перші два тепловоза). За результатами випробувань призначенням тепловозів ТЕП10 стало керування важкими пасажирськими поїздами.
ТЕП 10-048
Харківський завод будував ці тепловози у період 1961—1968 років. Тепловози цієї серії, зокрема, надійшли до депо Ленінград-Пасажирський-Московський для обслуговування поїздів на ділянках Ленінград - Петрозаводськ, Ленінград - Череповець та депо Саратов, Волгоград та Ташкент.
Цей тепловоз тривалий час був основним тепловозом у пасажирському русі на ділянці Вєковка-Красноуфимськ Горьківської залізниці. У тому числі всі пасажирські поїзди за ст. Казань ходили з цим тепловозом з максимальною швидкістю 110км/год і називалися "стрілами", незважаючи на те, що до 80-х років ця лінія була повністю електрифікована.
ТЕП 10-3
33
Технічні дані:
Конструкційна швидкість - 140 км/год. Потужність дизеля - 3000 к.с.
ТЕП 150
ТЕП 150 - магістральний шестивісний пасажирський тепловоз з електричною передачею, виробляється на Луганському тепловозобудівному заводі (Україна) з 2007 року.
Технічні характеристики:
Потужність - 3100 кВт (4216 к.с.)
Конструкційна швидкість - 160 км/год
Службова маса - не більше 135 т
Номінальна потужність, що віддається на енергопостачання поїзда - 600 кВт
Призначення - водіння пасажирських поїздів у різних кліматичних умовах
Трансмісія - електрична, змінно-постійного струму, з поосним регулюванням сили тяги
Вантажні тепловози
М 62
Тепловоз М 62 - вантажопасажирський тепловоз, створений у 1965 році, що випускається на Луганському тепловозобудівному заводі з 1965 року. Серед залізничників відомий як "Машка".
М 62-1376
Своєю появою тепловоз М62 завдячує одному цікавому факту: у 1961 році Угорські залізниці закупили у шведської фірми "Nydqvist och Holm AB" (NOHAB) 20 тепловозів "Di3" потужністю 2000 л. с., яким дали позначення M61. Радянське керівництво (зокрема, перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов) було дуже незадоволене, коли дізналося про цю покупку. Після цього випадку країнам соціалістичного табору було заборонено закупівлю локомотивів у капіталістичних країн. У той же час на Луганський тепловозобудівний завод було відправлено наказ: терміново розробити тепловоз у габариті європейських залізниць, для колії 1435 мм, з потужністю силової установки 2000 л. с. Перші пробні екземпляри були побудовані у 1965 році. Оскільки новий тепловоз мав приблизно однакові технічні характеристики з наявним M61, угорці дали йому позначення M62. Пізніше це позначення стало застосовуватися й у Радянському Союзі.
М 62-1336
Технічні дані:
Потужність дизеля локомотива: 2000 л.
Конструкційна швидкість: 100 км/год
Дизель: 14Д40 (після капітального ремонту зазвичай ставиться дизель 2Д49)
Маса: 116 т
Навантаження на вісь: 19,3 т
2М62-1251
3М62У-0099
М 61 - "попередник" М 62
ТЕ 10
Тепловоз ТЕ10 – тепловоз з електричною передачею, тип 10.
2ТЕ 10-2110
2ТЕ10M-0766
Перший тепловоз серії ТЕ10 мав такі характеристики:
Службова маса - 138 т
Запас палива - 5500 кг
Запас олії - 1450 кг
Запас води - 1500 кг
Запас піску - 520 кг
Швидкість тривалого режиму – 25 км/год
Конструкційна швидкість - 100 км/год
Маючи значно меншу вагу, порівняно з двосекційним тепловозом ТЕ3, тепловоз ТЕ10 міг успішно замінювати паровози, що працювали одиночною тягою.
Тепловози маневрові
ТГК
Тепловоз ТГК — серійний радянський маневровий та промисловий тепловоз із гідропередачею, збудований на Калузькому машинобудівному заводі.
Є попередником ТГК2, що прийшов на зміну мотовозам. Будувався з 1958 до 1962 року на Калузькому машинобудівному заводі. На Російських залізницях на даний момент не використовуються.
ТГК-5989
Характеристики:
Роки побудови - 1958-1962
Країна будівництва - СРСР
Заводи будівництва - Калузький машинобудівний завод
Всього збудовано — Більше 684
Тип передачі - Гідравлічна
Осьова формула - 2
Потужність дизеля - 150 к.с.
Конструкційна швидкість - 60 км/год [1]
Довжина (по осях автозчепів) - 8270 мм.
Ширина - 3150
Висота — 3247
Запас палива - 600 кг
Запас піску - 150 кг
ТДМ
Тепловоз ТГМ — перший серійний радянський маневровий тепловоз із гідропередачею, спроектований Муромським заводом.
ТГМ4-1036
ТГМ6А-2435
Загалом із 1956 по 1972 рік завод випустив 3368 тепловоза серії ТГМ.
Більшість тепловозів цієї серії працювали на промислових підприємствах, проте частина локомотивів використовувалася для маневрових робіт на залізничних станціях. Останній тепловоз ТГМ1 був виключений із парку МПС у 1990 році.
ТГМ40-0941
[img]https://cn1.nevsedoma.com.ua
/images/2010/96/7/12776481.jpg[/img]
Технічні характеристики:
Максимальна швидкість - 60 км/год
Максимальна швидкість поїзного режиму – 50 км/год.
Максимальна швидкість маневрового режиму – 30 км/год.
Вага - 48 т до 1965 р. випуску і 46 т надалі
ТЕМ
Тепловоз ТЕМ – маневровий тепловоз з електричною передачею.
ТЕМ1-1660
У 1973 році на Людиновському тепловозобудівному заводі було розроблено проект маневрового восьмивісного однокузовного тепловоза з дизелем потужністю 2000 к.с. Тепловоз призначався для вивізної та маневрової роботи на станціях зі складами, вага яких вимагає локомотивів з тяговим зусиллям на 40-50% вище, ніж у шестивісних маневрових тепловозів, таких як ТЕМ1 та ТЕМ2.
ТЕМ2-5637
ТЕМ2УМ-394
Технічні дані:
Потужність дизеля - 2000 к.с.
Конструкційна швидкість - 100 км/год.
Запас палива - 6000 кг
Запас олії - 800 кг
Запас води - 950 кг
Об'єм пісочних бункерів - 2300 кг.
Службова вага – 180 т.
ТЕМ7-0045
ЧМЕ3
Тепловоз ЧМЕ3 – це чехословацький маневровий тепловоз із електричною передачею.
Недостатня потужність та зчіпна вага ЧМЕ2 для маневрової роботи з вантажними поїздами призвели до необхідності проектування та спорудження на заводах «ЧКД-Прага» сильніших тепловозів. Було ухвалено рішення про будівництво залізниць Радянського Союзу шестивісних маневрових тепловозів з електричною передачею. Наприкінці 1964 року побудовано два досвідчені локомотиви, що одержали позначення ЧМЕ3.
ЧМЕ3-826
Пульт машиніста ЧМЕЗ
Ще тепловози:
... і парозоз наостанок)))...
Прізвиська тепловоза
«Тапок»
«Саркофаг» через форму даху
«Горбатий» через форму даху
«Цегла» (частіше це прізвисько застосовується до електровозу ЕП1)
«Труна» - через форму даху (дане прізвисько іноді застосовується до електровозів ЧС2Т і ЧС4Т)
[media=https://www.youtube.com/v/_GtwFZoRJS8]
