Тисячі оленів заполонили вулиці японського міста Нара (23 фото)

Нара — старовинне японське місто з багатою історією, яке колись було столицею Країни вранішнього сонця. Від колишньої величі залишилися численні пам'ятки, стародавні храми та інші споруди, що приваблюють туристів і паломників. Проте головна окраса міста — це його плямисті олені, яких тут проголосили священними тваринами.





Зараз у Нарі мешкає близько 1200 лінивих, угодованих оленів, які табунами блукають вулицями міста й нахально тичуться мордами (або ратицями) в туристів, очікуючи на подачку. Для оленів усюди продають спеціальне печиво. Тварини сотнями вештуються містом, і жодні закони їм не писані. Проганяти оленя, що спить, заборонено навіть із проїжджої частини. Його потрібно обережно об'їхати.



Річ у тім, що містяни дотримуються цього правила вже понад тисячу років. За однією з легенд, усі місцеві парнокопитні є нащадками міфічного оленя, на якому з небес зійшов перший імператор Японії. Єдине, що дозволено, — купувати їм корисний і поживний корм.







За легендою, після проголошення Хейдзьо-кьо (стара назва Нари) столицею Японії, бог святилища Касуґа тайся прибув захищати це місто на білому олені. Відтоді оленів вважають посланцями богів, які охороняють місто та країну.



У путівниках написано, що оленів там 2000. Вони справді трапляються на кожному кроці. І біля кожної ятки із сіка-сенбей (печивом для оленів) вони юрмляться, оточують туристів і прагнуть отримати це печиво. Листя з дерев чи трава для оленів уже давно не вважаються їжею порівняно із сіка-сенбей.



Щойно хтось купує печиво, олені починають це печиво відбирати. Тварини підходять з усіх боків, штовхають одне одного, б'ються за смаколики та виривають їх із рук. Якби вони мали роги, то поранили б одне одного. Проте роги в оленів бувають не завжди.



Щороку в жовтні в Нарі проходить особливе свято Сіка-но-цунокірі. Цього дня всіх оленів, у яких встигли вирости роги, ловлять, а роги спилюють.



Ще одна традиція пов'язана з цими оленями. Наприкінці зими, коли корму стає занадто мало, їх додатково підгодовують. На обід оленів скликає музыкант, який грає на ґорні 6-ту симфонію Бетховена. Ця традиція існує з 1892 року й переривалася лише під час Другої світової війни, але була відновлена в 1949 році. 11 лютого 1979 року відомий італійський трубач Nini Rosso провів експеримент і зіграв їм 6-ту симфонію не на ґорні, а на трубі. Олені впізнали знайому мелодію та вийшли до нього з хащі.