Чому вам здається, що в інтернеті сидять самі дурні (4 фото)

Будьмо відверті: зізнайтеся, що іноді дратуєтеся через дурість людей, з якими спілкуєтеся в мережі. Як з'ясували американські науковці, ставити собі запитання «Чому в соцмережах доводиться мати справу лише з ідіотами?» — цілком природно для сучасної людини.





Науковий журнал Psychological Science опублікував результати дослідження, яке провели психологи з Чиказького та Каліфорнійського університетів, а також наукового центру Берклі. Фахівці в галузі психології мали на меті з'ясувати, як сприйняття інформації залежить від способу її подачі.



Те, що сказане особисто сприймається людиною значно краще, ніж прочитане, навряд чи хтось заперечуватиме. Це однаково стосується як інформації на паперових носіях, так і на електронних. Цю особливість людського мозку давним-давно використовують в освіті, і чимало навчальних програм побудовано саме на такому підході.

Науковці зі США лише підвели суворе наукове підґрунтя під це явище, провівши ґрунтовну роботу з групою з 300 добровольців. Учасникам експерименту дали прослухати та прочитати різні судження щодо таких гострих тем, як політика, музика та аборти, після чого попросили оцінити, наскільки переконливо автор матеріалу аргументував свою точку зору.





Виявляється, сприймаючи інформацію на слух, опоненти охочіше дослухаються до чужої думки. Загалом люди виявляли більше терпимості до протилежної позиції, ніж коли читали її з паперу чи з екрана електронного пристрою. Вислухавши промовця, учасники експерименту часто погоджувалися з його міркуваннями, а читаючи — зазвичай сприймали їх негативно або критикували.

Доктор Джуліана Шредер із Берклі, яка очолювала дослідження, пояснила: це пов'язано з тим, що під час читання ми підсвідомо не асоціюємо текст із його автором та його людською сутністю. Саме це й стає причиною запеклих суперечок — так званих «холіварів» — у соцмережах та на форумах.

Не бачачи співрозмовника, людина схильна вважати його дурнішим, ніж він є насправді. Важливу роль відіграє й те, що під час онлайн-суперечки її учасникам бракує інформації, яку ми зазвичай отримуємо через невербальні канали. Міміка, жестикуляція, інтонація та погляд допомагають повніше донести думку до опонента. Без доступу до цих елементів ми частіше хибно тлумачимо зміст повідомлення.



Джуліана Шредер зазначає, що результати дослідження викликають у неї тривогу. Сьогодні, коли ми частіше спілкуємося в мережі, ніж наживо, як ніколи високий ризик зростання дегуманізації та поляризації суспільства.

Підсумовуючи це, варто дати усім користувачам мережі корисну пораду. Якщо десь у соцмережах чи на форумах ви серйозно з кимось посварилися і ваш співрозмовник пропонує зустрітися й усе з'ясувати — не варто відмовлятися! Доктор Шредер уже науково довела, що під час особистої зустрічі у вас є шанс відстояти свою правоту, оперуючи фактами, жестикулюючи та роблячи серйозне обличчя.