Вас бісить свій голос у записі? Це нормально - ви не самотні (4 фото)

Визнайте, що у вас, при прослуховуванні власного голосу, іноді виникає думка - «Який жах! Це що, мій голос?». Хочемо вас заспокоїти - це цілком нормальне і легко зрозуміле явище, пов'язане з особливостями анатомії та психіки. Чому так відбувається ми зараз розповімо.





Це явище давно відоме науці і навіть має назву — голосова конфронтація. Найлегше пояснюється воно з погляду анатомії. Коли ми говоримо, то сприймаємо свій голос не лише через коливання повітря, а й через вібрації кісток черепа. У записі ми випадково чистий звук, не спотворений кістковою тканиною. Тому голос, що звучить з боку, здається нам вищим ніж зазвичай і, через цю особливість, не надто приємним.



Звичайно, ми очікуємо, що говоримо голосом героя бойовика або млосної красуні, а чуємо голос Міккі Мауса, який мимоволі викликає посмішку. Вчений з університету Ессекс, доктор психології Слайк Пальманн, так пояснює це явище з точки зору своєї науки:

«Факт, що ми говоримо вище, ніж очікуємо, призводить до відчуття дискомфорту; наш голос відіграє величезну роль у формуванні нашої ідентичності, і я думаю, ніхто не любить розуміти, що він насправді не той, ким себе вважає».

Але це лише одне з пояснень. Фахівці інших галузей науки також мають свою точку зору. Деяке сум'яття в струнку психологічну теорію вніс експеримент групи вчених з Європи, які пропонували групі добровольців оцінити привабливість голосів, що пролунали. При цьому серед записів розмістили і треки з голосами самих учасників експерименту, не попередивши їх про це. З'ясувалося, що добровольці давали своїм голосам досить високі оцінки, але тільки у тому випадку, коли не знали, кому вони належать.





У 1966 році вченими Філом Хольземаном і Клайдом Раузі також були проведені досліди, в результаті яких було доведено, що голосова конфронтація викликана не тільки зміною частоти, що сприймається. Психологи запевняли, що незадоволеність голосом має підсвідому природу — людина відчуває дискомфорт від того, що її голос розкриває емоційний стан — видає його невпевненість чи злість.



Також їх дослідження показало, що люди, які вивчили другу мову після 16 років, були набагато сильніше незадоволені саме записами рідною мовою, ніж іноземною. Цей факт вже не пояснити будовою черепа – все працює набагато складніше і секрет цього явища криється у нашому мозку. Невролог Марк Пелл з університету Макгілла коментує дослідження в цій галузі так:

«Я думаю, що багато людей, оцінюючи свій голос у записі, залишаються незадоволеними. Майже завжди почуте не відповідають тому соціальному образу, який вони хотіли б транслювати оточуючим».

А як ви оцінюєте свій голос, почутий збоку? Чи є серед нас ті, кого повністю влаштовує їхній тембр і дикція.