Кельти, майя та інші народи, про які ми чули, але мало знаємо про їхню долю (8 фото)

Про те, що колись існувала цивілізація індіанців майя, знають усі. Чимало людей чули й про календар, створений ученими цього народу. А от про те, що нащадки майя досі живуть на своїй землі та зберігають власні звичаї, відомо лише одиницям. Ми хочемо розповісти про знайомі всім народи, доля яких, утім, для більшості оповита таємницею.





Ацтеки

За легендами цього народу, він прийшов у Мексику з невідомої країни Ацтлан у XIII столітті. Ми знаємо ацтеків насамперед завдяки їхнім монументальним храмам, які добре збереглися до наших днів. Про цей індіанський народ можна також сказати, що він був войовничим, шанував науки й мистецтва та мав власну писемність.



Ацтеки цінували музику та поезію, тому часто влаштовували творчі свята. Мали вони й своєрідний театр із драматичними акторами, музикантами та акробатами. Однак у XVI столітті індіанців підкорили іспанські конкістадори. На місці їхньої столиці Теночтітлана загарбники збудували сучасний Мехіко. Сьогодні мексиканці пишаються спадщиною ацтеків. Вони дбайливо зберігають історичні пам'ятки й проводять всілякі етнографічні фестивалі та свята.

Інки

Державу інків було засновано у XII столітті. Вона охоплювала величезну територію від Еквадору до Чилі з населенням понад 12 мільйонів осіб. На відміну від кровожерливих ацтеків, інки були надзвичайно гуманними. Влада опікувалася хворими та сиротами. У державі інків не знали, що таке безробіття та злидні. Національним девізом цього народу був вислів «Не бреши, не крадь, не лінуйся».





Землі інків перетинали чудові мощені дороги. Індіанці пересувалися ними на ламах. Вони використовували вузликове письмо та створили своеобразну пошту. Повідомлення у вигляді мотузок із вузликами передавали як естафету від одного гінця іншому. Інки мали власний точний місячний календар, майстерних художників і скульпторів, а також дивовижно освічених хірургів.

У XVI столітті цивілізація інків припинила своє існування. Цього разу знову винними були іспанці, які занесли на землі індіанців віспу. Спалахнула масштабна епідемія, яка буквально спустошила державу. Після того як хвороба забрала життя мільйонів індіанців, іспанці без особливих зусиль захопили імперію.

Кельти

Кельтські племена, які римляне називали варварськими, на межі минулого та поточного тисячоліть населяли більшу частину Європи. Попри упереджене ставлення латинян, вони ніколи не були дикунами. У кельтів існувало суспільство зі складною структурою, релігія, заснована на вшануванні друїдів, а також практикувалася рівність статей.



У кельтів були високорозвинені мистецтва й ремесла. Вони шанували творчість своїх співаків-бардів, створювали чудові вироби з металу та яскраві картаті тканини. До речі, саме кельти першими в Європі почали носити штани. З I століття нашої ери кельтська культура почала занепадати під тиском Риму й інших ворогів. Нині кельти збереглися лише у Великій Британії. Вони живуть в Уельсі, Ірландії, Шотландії, на острові Мен та в Корнуоллі.

Прусси

Прусси, які мешкали на південному узбережжі Балтійського моря, розмовляли старопрусською мовою. Вони займалися землеробством, скотарством, полюванням і рибальством. Серед цього народу високо цінувалися працьовитість, скромність і побожність. Прусси вдягалися стримано й практично, принципово відкидаючи будь-яку розкіш. При цьому вони дуже любили свята та обожнювали приймати гостей.



Спокійне життя пруссів тривало до XIII століття, доки на їхні землі не прийшли німецькі лицарі. Загарбникам знадобилося лише сто років, щоб асимілювати місцевий народ. Уже до кінця XIV століття старопрусська мова була майже забута, і всі розмовляли німецькою. Нині колишня Пруссія — це територія Федеративної Республіки Німеччина.

Фінікійці

Фінікійці були морським торговельним народом, який взаємодіяв з усіма державами Середземномор'я. Це були вправні мореплавці, талановиті купці та відважні воїни. Фінікійська абетка лягла в основу багатьох сучасних алфавітних систем. З-поміж ремесел у цього народу в особливій пошані були ювелірна справа, суднобудування, різьблення по каменю та дереву.



Багатство фінікійців не давало спокою їхнім сусідам — юдеям, римлянам, грекам та єгиптянам. Постійні війни призвели цей народ до занепаду, і вже до IV століття до нашої ери він припинив своє існування. Нині на території колишньої Фінікії розташовані інші держави, зокрема Ізраїль.

Половці

Середньоазійський тюркський кочовий народ половці століттями просувався на Захід. Тож дуже швидко вони стали сусідами слов'ян. Половці займалися землеробством і скотарством, охоче торгували з сусідами й не мали державності. Жив цей народ родами й сім'ями, об'єднуючись за потреби проти спільного ворога. Русь сильно потерпала від набігів половців не одне століття.



Про зовнішність половців збереглися вкрай суперечливі дані. Одні науковці вважають, що вони були блакитноокими блондинами, але з монголоїдними рисами обличчя. Інші переконані, що половці скидалися на монголів. До XIII століття вони поступово асимілювалися з іншими народами й припинили існувати як етнос. До наших днів збереглися численні пам'ятки половецької культури — кам'яні баби. Їх можна зустріти в степах на півдні України.

Булгари

Кочовий народ булгари, як і половці, жив зі скотарства та торгівлі. Однак до VII століття вони змогли заснувати досить могутню державу. Булгари славилися як майстерні гончарі, зброярі та чинбарі. Володіння цього народу простягалися від Волги до Південного Бугу.



З часом булгари зблизилися зі слов'янами й навіть прийняли христианство. Значна їхня частина оселилася на берегах Дунаю, де утворилася держава Болгарія, яка існує й досі. Тривалий час вона перебувала під гнітом Османської імперії, але в 1908 році здобула повну незалежність.