Історія Джона Вілсона Вебба — найбільшої дитини у світі (5 фото)
У наші дні роздивлятися людей із нестандартною зовнішністю, а тим паче глузувати з них — це ознака поганого виховання. Проте були часи, коли будь-які аномалії викликали в публіки неабияку зацікавленість. Сьогодні це звучит жахливо, але саме завдяки таким роззявам багатьом нещасним вдавалося вижити. Така доля спіткала й Джона Вілсона Вебба — найбільшу дитину у світі. 
Джон народився 1906 року в незаможній американській родині у місті Піттсбург. Спочатку він нічим не відрізнявся від більшості пухкеньких рум'яних хлопчиків. Проте у віці одного року малюк почав стрімко набирати вагу. У 3 роки він важив уже 54 кг, тобто як доросла людина дрібної статури. 
Невдовзі батько сімейства помер від туберкульозу, і Джону з матір'ю довелося сутужно. Жінка працювала на двох роботах, а крім того, мусила доглядати сина. Хлопчик насилу ходив, не міг самостійно вдягнутися й загалом не міг дати собі ради через надмірну вагу. Окрім цього, у нього був синдром затриманого відчуття болю. Люди з цим захворюванням відчувають біль від травми лише через певний час, що є вкрай небезпечним для життя. 
З огляду на це можна зрозуміти вдову Вебб, яка, отримавши пропозицію укласти контракт із цирком, погодилася показувати там сина за гроші. На початку XX століття це не вважалося чимось жахливим, і так заробляло чимало людей. Звісно, Джону було далеко до «дівчини-верблюда», тож його мати отримувала за одну виставу лише 10 доларів. Але для родини Вебб це були неплохі гроші, які допомагали зводити кінці з кінцями. 
Цирк «Дивовижних чудес», у якому працював юний Джон Вебб, гастролював США й навіть одного разу побував у Європі. У Старому Світі до незвичного хлопчика виявляли увагу не лише глядачі, а й медики. Його досліджували як екстраординарний випадок гігантизму та навіть фотографували для підручників. Обожнювали Джона й американські журналісти, ласі до будь-яких сенсацій. 
На жаль, сліди найбільшої дитини у світі загубилися, коли йому виповнилося 5 років. Невідомо, як склалася його подальша доля і чи дожив він бодай до повноліття. Річ у тім, що подібна аномалія впливає не лише на зовнішність. У таких людей зазвичай страдають і внутрішні органи, які збільшуються до неймовірних розмірів. Навіть нині підтримувати хворих із таким діагнозом непросто, а століття тому це було взагалі неможливо.
