Моторошні справи Ворренів: від ляльки Аннабель до відьми Батшеби (14 фото)

Багато людей зараз ставляться до демонів, привидів і духів із виразним скептицизмом. Для більшості це лише образи з фільмів жахів, книжок або витвір уяви забобонних осіб. Менше з тим, хтось сприймає потойбічні сили як важливу частину свого життя та навіть джерело доходу. Саме такими були Ед та Лоррейн Воррен — справжні мисливці за привидами, які перетворили дослідження духів на професію.





Ідеальна пара

«Прокляття Аннабель», «Закляття», «Жах Амітівілля» — усі ці популярні фільми засновані на реальних подіях та розслідуваннях потойбічного, які вело це подружжя. Щобільше, Ед та Лоррейн стали ключовими персонажами цих стрічок, що давно здобули статус культових.



Едвард та Лоррейн Воррен

За довгі роки діяльності Воррени розслідували понад 10 тисяч справ, пов'язаних із паранормальними явищами. Кажуть, що подружжя досягло вражаючих результатів у своїх розслідуваннях. Утім, суперечки довкола їхньої діяльності не вщухають і досі. Хтось переконаний у їхньому професіоналізмі, а хтось вважає, що вони були просто вправними шарлатанами, які заробляли на довірливих клієнтах.

Едвард Воррен Міні (Edward Warren Miney) народився 1926 року в Коннектикуті. З дитинства він цікавився надприродним — у восьмирічному віці хлопчик стверджував, що бачить привидів у своєму будинку. Лоррейн Ріта Міні (Lorraine Rita Moran) з'явилася на свет 1927 року й відмалку мала екстрасенсорні здібності. За її словами, вона могла бачити ауры людей та відчувати присутність духів.





Лоррейн Воррен під час спіритичного сеансу

Ще підлітками они зустрілися 1943 року в місті Бріджпорт, штат Коннектикут. Невдовзі після знайомства Едварда призвали на службу до Військово-морських сил США. Та це не завадило почуттям молодих людей. Лоррейн дочекалася свого коханого з армії, і 1945 року они зіграли весілля. Одразу варто сказати, що їхні взаємини ґрунтувалися не лише на ніжних почуттях. Спільне захоплення надприродним стало важливою частиною їхнього життя. Без перебільшення можна сказати, що Воррени були ідеальною парою. Їхній союз виявився як сімейним, так і професійним партнерством, що тривало понад 70 років.

Найвідоміші мисливці за привидами

Кар'єра дослідників паранормальних явищ розпочалася у 1950-х роках. Ед працював художником, а Лоррейн була домогосподаркою, але їхнім справжнім покликанням стало вивчення надприродного. Ед позиціонував себе як демонолог — фахівець із вивчення демонів. Лоррейн називала себе ясновидицею та медіумом, стверджуючи, що може спілкуватися з духами та відчувати їхню присутність. Якось подружжя Ворренів вирушило в подорож США у пошуках паранормальних явищ. На щастя, роботи для них вистачало з головою.



Ед та Лоррейн Воррен із дочкою Джуді

Дуже швидко про родину мисливців за привидами заговорила вся країна. Про їхні успіхи писали газети, а люди самі почали звертатися до Еда та Лоррейн із проханнями розібратися з їхніми бідами. У 1952 році подружжя заснувало Товариство психічних досліджень Нової Англії. Трохи згодом з'явився «Окультний музей Ворренів», де пара зібрала найцікавіші артефакти та документи, пов'язані з їхніми розслідуваннями. Музей розташовувався в підвалі будинку Ворренів у маленькому містечку Монро, штат Коннектикут, і працював аж до смерті Лоррейн Воррен у 2019 році.



Подружжя Ворренів розкрило тисячі загадкових справ, пов'язаних із привидами, духами та прокляттями. Вони стали найвідомішими в історії дослідниками паранормальних явищ. Варто окремо зазначити, що Едвард та Лоррейн ніколи не брали плату зі своїх клієнтів. Вони отримували солідний дохід від продажу власних книжок, прав на екранізацію своїх історій, лекцій та участі в різноманітних телешоу. Познайомимося ж із найвідомішими розслідуваннями цієї дивовижної пари.

Жах Амітівілля: будинок, сповнений кошмарів

Розслідування в проклятому будинку в місті Амітівілль — найгучніша справа Ворренів. Уніч із 12 проти 13 листопада 1974 року 23-річний Рональд ДеФео застрелив шістьох членів своєї родини: батьків, двох братів і двох сестер. Хлопця одразу ж заарештували, однак він не зміг пояснити поліції причину свого жахливого вчинку, посилаючись лише на якісь голоси. ДеФео визнали осудним, судили й присудили до 150 років ув'язнення. У 2021 році він помер у своїй тюремній камері.



Поліція біля будинку ДеФео в ніч убивства

Через рік після масового вбивства до будинку в'їхала родина Лутц із трьома дітьми. Перші кілька днів новоселам усе подобалося, але невдовзі вони почали помічати дивні речі. Їм здавалося, що в будинку є якась «демонічна сутність». Спочатку члени родини думали, що вся річ у їхній підозрілості. Добре знаючи похмуру історію будинку, вони вирішили, що в них просто розгулялася фантазія.

Але дивовижна тривога й напади страху дедалі посилювалися і невдовзі стали нестерпними. Лутци стверджували, що нез'ясовні відчуття досягали апогею о 3-й годині ночі. Саме в цей час у будинку сталося вбивство. Нові власники всерйоз переконалися, що їх переслідують злі духи, і через 28 днів залишили будинок.

Прокляття чаклуна чи вправна містифікація?

До Ворренів звернувся місцевий журналист, і через 9 днів після від'їзду Лутців детективы взялися до роботи. Спочатку справи йшли не найкращим чином: жодних явних ознак потойбічного не спостерігалося, а спіритичний сеанс виявився безрезультатним. Та згодом Едвард встановив на другому поверсі спеціальну високочутливу камеру. У її поле зору потрапив хлопчик, якого точно не було в будинку під час зйомки.



Привид хлопчика на другому поверсі будинку

Світлину дитини показали дочці подружжя Лутців, Міссі. Дівчинка одразу впізнала в хлопчику своего «друга», який провідував її щоночі у спальні. Коли детективы вивчили сімейні знімки загиблих ДеФео, з'ясувалося, що це наймолодша дитина вбитої родини. Після цього Воррени взялися досліджувати історію будинку, аби зрозуміти, що могло штовхнути Рональда ДеФео на вбивство.

Спочатку детективи не знаходили нічого вартого уваги. Згідно з документами, у будинку, зведеному 1927 року, до родини ДеФео померла лише одна людина, та й та була звичайним, «спокійним» небіжчиком. Слідів його неупокоєного духу Воррени не зафіксували. Проте після ретельного вивчення архівних записів вони заявили: у тому, що сталося, винен привид чорнокнижника на ім'я Джон Кетчум. Цей чоловік жив на цьому місці багато років тому і, за їхньою версією, зараз похований під будинком.



Так будинок, прозваний «Жах Амітівілля», виглядає зараз

Після низки дійств Воррени заявили, що вигнали зло з будинку. Історія амітівілльського будинку лягла в основу багатьох книжок, фільмів та комп'ютерних ігор. Це принесло значний прибуток як дослідникам, так і власникам нерухомості. Детективів неодноразово звинувачували у змові з родиною Лутц задля отримання максимальної вигоди з цієї історії. Відомо, що будинок неодноразово переходив від одного власника до іншого, а в 2016 році його виставили на продаж за 800 тисяч доларів.

Проклята лялька Аннабель

Не менш відома історія проклятої ляльки на ім'я Аннабель. Ганчір'яну іграшку жінка придбала на розпродажі у 1970 році й подарувала своїй 28-річній дочці Донні, яка була студенткою та захоплювалася старожитностями. Дівчина взяла ляльку із собою в орендовану квартиру, де мешкала разом із сусідкою на ім'я Енджі.



Лоррейн Воррен із лялькою Аннабель

Проблеми з лялькою почалися практично одразу. Студентки стали помічати, що іграшка то опиняється у різних місцях кімнати, то приймає дивні пози, то залишає лякливі записки. Крім того, іноді на руках Аннабель з'являлася червона субстанція, схожа на кров. Донна й Енджі вирішили звернутися до медіума. Після спілкування з лялькою той заявив, що в ній нібито живе дух померлої дівчинки на ім'я Аннабель Гіггінс.

Пояснення медіума не злякало Донну й Енджі, і вони вирішили заприятелювати з духом. Однак після цього Аннабель почала виявляти агресію. Студентки стверджували, що лялька нападала на них уночі, а якось ледь не задушила їхнього знайомого. Після цих подій дівчата звернулися по допомогу до Еда та Лоррейн Воррен. Ті з'ясували, що духом, ув'язненим у ляльці, оволодів демон. Він шукає людське тіло, щоб у нього вселитися.



Лялька Аннабель у музеї Ворренів у Монро

Мисливці за привидами провели в оселі Донни й Енджі обряди очищення. Після цього дівчата передали ляльку Ворренам, і та стала одним із найвідоміших експонатів їхнього містичного музею. Аннабель помістили в закриту вітрину з попереджувальною табличкою: «Увага: відчиняти категорично заборонено». Історія демонічної іграшки лягла в основу кількох фільмів і принесла Ворренам не один мільйон доларів.

Родина Перрон: боротьба з відьмою

У 1971 році родина Перрон, де було п'ятеро доньок, придбала у сім'ї Арнольд великий будинок у Гаррісвіллі, штат Род-Айленд. Спочатку все йшло добре, і ніщо не віщувало біди. Проте невдовзі домашні почали відчувати чиюсь сторонню присутність. Дівчата скаржилися, що ночами чують голоси, шкребет, а іноді навіть відчувають, як щось торкається їхніх ніг.



Кадр із фільму «Закляття 2»

Батьки спочатку не надали розповідям доньок особливого значення, списавши все на дитячі фантазії. Та невдовзі потойбічні явища торкнулися й їх самих. Старша дочка одного разу вночі почула крик матері з її кімнати. Убігши туди, вона побачила над ліжком постать жінки з висохлим обличчям. Після цього випадку привид почав з'являтися матері сімейства, Кетрін Перрон, практично щоночі.

Едвард та Лоррейн Воррен одразу відчули в будинку присутність нечистої сили. Вони провели кілька обрядів очищення, але це лише розлютило демона. Лоррейн з'ясувала, що в будинку мешкає дух жінки на ім'я Батшеба Шерман, яка жила тут у 1840-х роках. Нібито вона займалася чорною магією та принесла в жертву темним силам власного сина.



Кадр із фільму «Закляття»

Цього разу зусилля Ворренів не принесли бажаного результату. Перрони попросили їх залишити будинок, і це трохи заспокоїло злого духа. Родина продовжувала жити в проклятому будинку до 1980 року, час від часу чуючи голоси та стикаючись із привидом Батшеби. Згодом їм вдалося продати будинок і переїхати. Як і дві інші історії, цей випадок був екранізований. Фільм «Закляття», створений на основі цих подій, став надзвичайно популярним і приніс чималі прибутки як творцям, так і самим Ворренам.

Критика родини Ворренів

Детективів Ворренів дуже «люблять» викривачі міфів та просто скептики-ентузіасти. Багато хто вважає їхні розслідування безглуздими містифікаціями, спрямованими лише на піар та збагачення. Ед якось сказав:

«Люди, які звертаються до нас, часто налякані. Ми допомагаємо їм, а іноді прикрашаємо, щоб історія звучала моторошніше».

Проте їхні прихильники вірили, що подружжя щиро намагалося допомогти, а Лоррейн справді мала дар медіума. Також є думка, що пара мала розлад психіки, і они самі щиро вірили у те, що роблять.



Едвард та Лоррейн Воррен у 1981 році

Католицька церква частково підтримувала Ворренів, консультуючи їх із питань екзорцизму. Це додавало їхній роботі ваги, але не знімало запитань. Правда чи вигадка — кожен вирішує сам.

Спадщина Ворренів

Ед Воррен помер у 2006 році у віці 79 років, а Лоррейн пішла з життя в 2019 році у віці 92 років. Їхню роботу продовжують послідовники та дослідники нового покоління. Їхня справа живе: книжки, лекції та фільми продовжують натхневати мільйони. Кіновсесвіт «Закляття» розширюється, а історії Ворренів залишаються популярними. Вони не лише популяризували полювання на привидів, а й показали, як віра в надприродне може об'єднувати людей.



Кадр із фільму «Закляття-2»

Подружжя Ворренів залишило незабутній слід у світі паранормальних досліджень. Незалежно від того, чи вірите ви в їхні здібності, чи вважаєте їх шарлатанами, неможливо заперечувати їхній вплив на популярну культуру та інтерес суспільства до надприродного.

Історія родини Ворренів досі викликає запеклі суперечки: для одних вони — герої, які присвятили життя боротьбі з нечистю, для інших — вправні маніпулятори, що зуміли перетворити людські страхи на прибутковий бізнес. А що думаєте ви: чи були Воррени справжніми мисливцями за привидами, чи лише вміло розігрували свою публіку?