Асператус — найстрашніші хмари (20 фото)

Могутність природи безмежна, і вона не завжди проявляє її через руйнування та людські жертви — іноді достатньо просто підвести голову. Undulatus asperatus, також відомі як асператус, — це рідкісний тип хмар моторошного вигляду, який запропонували внести як окремий вид до класифікації хмар у 2009 році.





Учені помітили, що хмари асператус почали часто з'являтися саме на початку XXI століття. Попри свій зловісний вигляд, їхня поява не супроводжується грозою чи ураганом, на відміну від їхніх найближчих родичів — хмар undulatus.



Як з'явилися зловісні хмари асператус

Буквально Undulatus asperatus перекладається як «хвилясто-шорсткі» або «збурені хвилі». З'явилися вони відносно недавно: уперше їх зафіксували метеорологи Великої Британії та Нової Зеландії у п'ятдесятих роках минулого століття. Зловісні хмари особливо поширені в США, найчастіше їх можна спостерігати вранці та опівдні.





Попри те, що з моменту появи цього дивовижного феномену минуло вже понад пів століття, науковці й досі точно не з'ясували, як саме формуються хвилясто-горбисті хмари, однак певних висновків вони все ж дійшли.



Насамперед метеорологи звернули увагу на той факт, що якщо до другої половини XX століття асператус ніхто ніколи не бачив, то з часом вони стали з'являтися все частіше, а найбільшу їх кількість зафіксували вже у нинішньому столітті. Це однозначно свідчит про те, що в атмосфері відбулися зміни, які й спричинили появу цього дивовижного явища.



Проаналізувавши колір і структуру цього феномену, метеорологи дійшли висновку, що хвилясто-шорсткі хмари містять чималу кількість водяної пари, а отже, для їхнього формування знадобилося багато як енергії, так і тепла. Звідки саме береться ця енергія, науковці до кінця ще не з'ясували, проте звернули увагу на те, що це дивовижне явище виникає лише в районі гір та пагорбів, які долають основні повітряні маси, що рухаються із заходу на схід.



Унаслідок цього виникає як вертикальний, так і горизонтальний рух повітряних потоків, що створює багатошарові хмари. Вони опиняються одразу у двох шарах атмосфери та набувають рис як шаруватих, так і купчастих хмар.



Завдяки переходу через гори хмари такого дивовижного вигляду здатні зберігати свої обриси впродовж тривалого часу та на досить значній відстані від височин.



Дослідження феномену асператус

Науковці припускають, що цей феномен найімовірніше виникає під час зіткнення теплих повітряних потоків із холодними між середньою та нижньою частинами атмосфери за умови наявності величезної кількості сконденсованої водяної пари. Крім того, вони не відкидають надзвичайно потужного техногенного впливу на природу, який посилився останнім часом.



Метеорологи звернули увагу на те, що якщо нижня частина інших видів хмар пласка, то хвилясто-горбисті хмари, навпаки, мають вертикальну структуру. Ця обставина дала змогу припустити, що цей дивовижний феномен може бути пов'язаний:

із лентикулярними (сочевицеподібними) хмарами — вони утворюються біля гір, формуючись або на гребенях повітряних хвиль, або між двома шарами повітря. Цікаво, що незалежно від сили вітру вони абсолютно нерухомо зависають або з підвітряного боку гір, або за хребтами чи окремими вершинами;

із трубчастими (вимеподібними) хмарами — їх можна побачити здебільшого лише у тропічних широтах. Нижня частина таких хмар має специфічну пористу чи сумчасту форму, при цьому розмір комірок становить близько п'ятисот метрів. Попри те, що їхні контури зазвичай чітко окреслені, іноді вони можуть мати розмиті краї. Ці хмари здебільшого сіро-блакитного кольору, але під сонячними променями часом набувають золотавого або червонуватого відтінку;

із вітром фен — сухий холодний вітер інтенсивно дме вниз, швидко спускаючись із гори й попутно переганяючи хмари. Температура повітря під час спуску через кожні 100 м піднімається на 1 °C. Якщо вітер фен опускається з висоти у 2,5 км, його температура підвищується на 25 градусів, і він стає надзвичайно теплим (можна навіть сказати — гарячим), формуючи зовнішній вигляд хмар.



Чи варто побоюватися появи хвилясто-шорстких хмар

Попри те, що хмари асператус мають надзвичайно зловісний вигляд, побоюватися їх (принаймні так стверджують науковці) абсолютно не варто, оскільки вони утворюються у спокійній атмосфері під час переходу повітряних мас через хребет.



Якщо ви раптом підвели голову й побачили на небі хмари дивовижної форми — грізні, але надзвичайно красиві, — бігти й ховатися під навісом від можливого дощу не варто. Краще взяти до рук фотоапарат і зафільмувати це диво природи.