Індійський водяний буйвіл — рослиноїдний велетень, якого сторониться навіть тигр (11 фото)

Що найперше спадає на думку, коли ми згадуємо про Індію? Звісно ж, величний Тадж-Махал, прадавня йога, яскравий Боллівуд, сумнівна вулична їжа та, безперечно, дивовижні тварини, яких ми вважаємо типово індійськими. Це слони, тигри й, звісно, величезні буйволи. До речі, усі ці звірі водяться й в інших країнах Азії, але це не так важливо. Сьогодні поговоримо про тих самих водяних буйволів, яких так полюбляють показувати в усіх документальних фільмах про природу Індостану.





Можна просто арні

Часто цих буйволів називають індійськими, але це некоректно. Вони мешкають не лише в Індії, а й у Непалі, Камбоджі, В'єтнамі, М'янмі, Таїланді, а також на півдні Китаю. Утім більшість особин усе ж живе саме в Індії — близько 3500 з 4000. Правильна назва тварини — азійський буйвіл, або латиною Bubalus arnee, що перекладається як арні.



Азійський буйвіл вважається найбільшим биком на Землі. Довжина його тіла може перевищувати три метри, а висота в холці сягає двох. Вага дорослого самця іноді перевалює за півтора тонни. Головна особливість буйвола — величезні роги. Ці грізні «знаряддя» можуть мати розмах понад два метри. Однак роги є тільки у самців. У самок вони або зовсім відсутні, або дуже маленькі. Та й самі корови значно менші за самців.





Найприкрішою рисою азійських буйволів можна вважати їхній лютий норов. Бики дуже агресивні й можуть нападати без жодного приводу. Нерідко жертвами цих тварин стають люди. Опинитися в зоні ризику можна цілком випадково, просто проходячи повз водойму. Одна з назв цих парнокопитних — водяний буйвіл. Тварини надають перевагу пасовищам біля річок та озер і часто занурюються у воду повністю, залишаючи на поверхні лише ніздрі, очі й роги.



Небезпечні на суші та у воді

Занурення у воду чи бруд допомагає буйволам не лише врятуватися від спеки, а й позбутися паразитів. Часто ці тварини повністю вкриваються брудною кіркою, захищаючись від назойливих літаючих і повзаючих мучителів. Крім того, вони дозволяють чаплям та черепахам допомагати їм боротися з комахами. Ці сміливі помічники безстрашно ходять по велетнях, які лежать біля берега, й очищають їхню шкіру.



Широкі ратиці допомагають буйволам упевнено стояти навіть на мулистому дні та в болотистій місцевості. Коли бик розлючений, він здатен мчати багнюкою з неймовірною швидкістю, немов локомотив. Найбільше ці тварини полюбляють соковиту рослинність, що росте біля води або просто у ній. Та іноді вони вибираються на поля й влаштовують справжні набіги на сільськогосподарські угіддя, завдаючи серйозної шкоди.



Раніше у воді поряд із буйволами часто можна було помітити носорогів. Ці два грізні рослиноїдні мешканці джунглів мирно співіснували один з одним. Проте останніми десятиліттями поголів'я носорогів різко скоротилося, і тепер зустріч із ними — велика удача. Буйволи воліють жити великими групами, що налічують від 15 до 25 особин. Трапляються також самці-самітники, які вважаються особливо небезпечними.



Самотній дорослий буйвіл у джунглях майже нічого не боїться. У природі ці велетні практично не мають ворогів. Навіть тигри вкрай рідко наважуються напасти на них. А от телята часто стають ласим шматочком для хижаків — на них полюють тигри, леопарди й крокодили. Втім, якщо малюк перебуває поруч зі своєю великою родиною, підібратися до нього стає вкрай важко.



Буйволи й люди

Людина приручила азійських буйволів близько 5 тисяч років тому. За цей час від дикого предка походять різні свійські форми, які сьогодні трапляються майже на всіх континентах, крім Антарктиди. Буйвіл відіграє важливу роль у сільському господарстві. У багатьох вологих регіонах Азії, де інші тварини погано дають собі раду з роботою, він незамінний. Буйволами орють поля, запрягають їх у вози та навіть використовують для верхової їзди.



М'ясо, шкури та молоко буйволів мають великий попит. Цікаво, що справжній сир моцарела роблять саме з молока буйволиць. Свійські буйволи зазвичай спокійніші за своїх диких сородичів. Вони менші за розміром і легші від лісових родичів, але якщо їх розлютити, вони так само можуть становити небезпеку.



Лонгхорн

До речі, роги у свійських форм можуть бути навіть більшими, ніж у диких. Прикладом є порода лонгхорн. Їй належить абсолютний рекорд довжини рогів — 2,4 метра кожен! У природі такі «прикраси» — це надмірність, адже вони заважатимуть пробиратися крізь хащі.



Азійські буйволи — вражаючі створіння, які століттями співіснують із людиною, залишаючись при цьому одними з найлютіших рослиноїдних. Їхня сила, роги та норов роблять їх водночас корисними й небезпечними сусідами. А як ви вважаєте, чи можливо повністю приручити таких можутьніх тварин, чи їхня дика сутність завжди братиме верх? Діліться своєю думкою в коментарях!