Він став Містером Бігом, навіть не підозрюючи про це: реальна історія видавця Рона Галотті (15 фото)

Керрі Бредшоу так і не назвала ім’я Містера Біга до фіналу серіалу. Утім, глядачки роками шукали реальний прототип харизматичного бізнесмена — і нарешті знайшли. Рон Галотті керував Vogue, Vanity Fair та GQ, їздив на «Феррарі» й не звик чути «ні». Розповідаємо, як справжній видавець перетворився на головного романтичного героя дев'яностих — і чому зрештою проміняв мангеттенські редакції на ферму у Вермонті.





Хлопчик із Бронкса, який виріс у Пікскіллі

Рональд Галотті народився в Бронксі. Його батьки, італо-єврейські іммігранти, тримали невелику винну крамницю. Коли Рону виповнилося 9 років, батько помер від серцевого нападу. Матері довелося самотужки тягнути і бізнес, і п'ятьох дітей. Більшу частину дитинства хлопчик провів не в Бронксі, а в передмісті Пікскілл у штаті Нью-Йорк, куди перебралася родина.

Життя швидко навчило його розраховувати лише на власні сили. Мати по 12 годин засиналася за прилавком, тож діти порядкували самі. У Рона була старша сестра із синдромом Дауна, і частина турбот про неї лягла на його плечі. Хлопчик розводив курей і навіть отримав за це почесний значок від сільського клубу Йорктауна. Заодно він засвоїв суворий урок: пташеня з кривим дзьобом решта курчат задзьобали на смерть за дві хвилини. Навчався Рон кепсько. Школу він закінчив тільки завдяки матері, яка впросила директора.



Рон Галотті мало схожий на красеня-актора із серіалу, але шарму йому не позичати

До армії Галотті пішов у 17 років, у розпал В'єтнамської війни. Він обрав військово-повітряні сили — за його словами, найбезпечніший рід військ. 3,5 року він прослужил не у В'єтнамі, а на Філіппінах, і дослужився до сержанта. Саме там майбутній Містер Біг заробив свої перші гроші: позичав товаришам по службі під відсотки, а на вилучені кошти відкрив публічний будинок. Додому він повернувся з чималою сумою на рахунку та твердим переконанням, що світ належить сміливим.

Шлях нагору: від рекламних шпальт до віцепрезидента

Після армії Галотті влаштувався менеджером з реклами. Його першим місцем роботи став галузевий журнал про шиття Home Sewing News, який належав знайомій його матері. Згодом він перейшов до видавництва Fawcett Publications і продавав рекламу для видань Woman’s Day та Mechanics Illustrated. У середині 1970-х його помітив медіахолдинг Hearst. У 26 років Галотті став наймолодшим генеральним менеджером в історії компанії та запустив журнал про заміське життя Country Living. Лише за 5 років видання перетворилося на третій за прибутковістю актив Hearst.





Рон Галотті у 1992 році, в розпал видавничої кар'єри

У 1982 році Галотті запросили до Condé Nast паблішером жіночого журналу Mademoiselle. Через 5 років він став одним із засновників журналу про подорожі Condé Nast Traveler. У 1990-му він очолив Vanity Fair і допоміг витягнути видання з фінансової прірви. Проте в травні 1993 року його раптово звільнили. Рекламні шпальти скорочувалися, а стосунки з керівником Condé Nast Бернардом Лезером остаточно зіпсувалися. Тоді ж Галотті одружився з Донною Каладжян, видавчинею з Hearst. Цей шлюб протримався близько 12 років.

Золота доба Vogue

Уже у 1994 році Condé Nast повернув Галотті — цього разу паблішером Vogue. Він працював у тандемі з головною редакторкою Анною Вінтур. За 5 років Галотті збільшив кількість рекламних шпальт майже на 500 і вивів журнал у лідери продажів, випередивши конкурента Elle.



Рон Галотті у 1997 році, під час роботи паблішером Vogue

Якось Vogue разом із Вінтур несподівано відповіли на протест захисников тварин. Організація PETA пікетувала будівлю редакції проти використання хутра просто під час різдвяної вечірки компанії. У відповідь униз спустили тарілку з ростбіфом.



Рон Галотті у своєму кабінеті, 1 березня 1994 року

За жорсткість у переговорах і готовність звільняти неефективних працівників колеги прозвали його Великим Роном — Big Ron.

Нічний бонвіван з «Феррарі» та сигарою

Свій імідж любителя розкішного життя Галотті й не думав спростовувати. Він їздив на Ferrari, влаштовував ділові обіди в ресторана Michael’s і викурював по кілька сигар на день. Саме таким його й запам'ятав усе видавниче Мангеттен: гучним, наполегливим і впевненим у собі.



Рон Галотті та Дональд Трамп на одному зі світських прийняттів

У світській хроніці 90-х Галотті з'являвся поруч зі зірками не рідше, ніж на сторінках власних видань. Серед його супутниць називали супермодель Дженіс Дікінсон, а на прийняттях його часто фотографували біля моделі Лінди Євангелісти.



Рон Галотті та модель Лінда Євангеліста

Така репутація плейбоя згодом майже дослівно перекочувала в образ Містера Біга — чоловіка, якого неможливо приборкати.

Доленосна зустріч і народження легенди

У 1995 році на модному показі Галотті познайомився з колумністкою Кендес Бушнелл. Обоє стояли на порозі змін. Він щойно розлучився з другою дружиною, вона запускала для The New York Observer колонку під назвою «Секс і місто». Роман тривав 1,5 року — бурхливий, але без жодних обіцянок на майбутнє.



Кендес Бушнелл

Бушнелл згадувала, що харизма Галотті відчувалася миттєво.

«Він був одним із тих нью-йоркців із яскравою харизмою — його помічаєш, щойно він входить до кімнати. Саме тому я й назвала його Містером Бігом — він був наче першим хлопцем у кампусі», — розповідала вона пізніше журналу New York.

Розійшлися вони раптово. За свідченнями знайомих, Галотті розірвав стосунки з Бушнелл того самого дня, коли їй привезли гранки майбутньої книжки.



Рон Галотті та Кендес Бушнелл

Сама Бушнелл ніколи не тримала зла на Галотті. Вона називала його чудовим хлопцем і зізнавалася: їхні стосунки дали їй матеріал для головного проєкту життя. Прізвисько Містер Біг прижилося миттєво й швидко переросло з редакційного жарту на загальну назву для цілого типу нью-йоркських чоловіків.

Блиск і злидні екранного образу

6 червня 1998 року на HBO вийшла перша серія «Сексу в великому місті», заснованого на колонках Бушнелл. Галотті впізнавав у Містері Бігу власні жести та манеру триматися. Утім, реальне життя розвивалося куди стрімкіше за сюжет серіалу. Того ж 1998 року він залишив Condé Nast і разом із редакторкою Тіною Браун запустив журнал Talk. Проєкт підтримав грошима продюсер Гарві Вайнштейн — за даними ЗМІ, він вклав у нього 50 мільйонів доларів власних коштів.



Містер Біг та Керрі Бредшоу — екранна версія історії Галотті та Бушнелл

Сценаристи майже не змінювали характер героя — вони просто перенесли на екран упевнену манеру триматися, притаманну Галотті у житті.

Прем'єра Talk у 1999 році пройшла з розмахом. Вечірку влаштували на острові Свободи, біля підніжжя статуї. Серед гостей були Демі Мур та інші голлівудські зірки. Заради рекламного розголосу Галотті навіть надсилав до бутиків на кшталт Louis Vuitton кошики для сміття зі старими журналами. Так він натякав, що час інвестувати у свіжий контент. Однак утримати журнал на плаву все одно не вдалося. Після теракту 11 вересня 2001 року ринок реклами обвалився. У січні 2002 року Talk закрився, втративши, за оцінками, 50 мільйонів доларів.



Рон Галотті та актор Кріс Нот, який зіграв Містера Біга

Уже в лютому 2002 року Галотті повернувся до Condé Nast паблішером GQ. Але пропрацював там лише 1,5 року. У липні 2003 року його звільнили втретє. З будівлі редакції він вийшов, несучи із собою тільки ключки для гольфу.

Велика втеча: Вермонт проти Мангеттена

Вигаданий Містер Біг у фіналі серіалу все ж повертається до Нью-Йорка. Справжній Галотті зробив кардинально протилежний вибір. У 2003 році, у 53 роки, він оголосив про відхід із видавничого бізнесу. Наступної весни він продав квартиру на Сентрал-Парк-Вест і літній будинок у Вотер-Мілл на Лонг-Айленді. А потім придбав ферму площею 89 акрів у містечку Норт-Помфрет, штат Вермонт. Його історію в травні 2004 року розповів журнал New York — письменник Джей Макінерни присвятив колишньому видавцеві цілу обкладинку.



Обкладинка журналу New York. Травень 2004 року

З 1996 року Галотті одружений з Лізою Вілкокс. Вона — колишня чемпіонка США зі швидкісного спуску на гірських лижах. Пара познайомилася на благодійному лижному заході, а пізніше удочерила дівчинку на ім'я Ебігейл.



Рон із дружиною Лізою та донькою Ебігейл

Разом вони зайнялися господарством. Сінокіс, дрова та коні замінили йому рекламні бюджети й ділові обіди, а вільний час він присвячує місцевій пожежній команді.



Рон Галотті на своїй фермі

Галотті мешкає у Вермонті й досі. До своєї екранної слави він ставиться з гумором: на воротах ферми в нього висить табличка «Ранчо Біга». Зараз він готує до друку мемуари під назвою «Прощавай, Містере Біг». Озираючись назад, Галотті не шкодує про зроблений вибір.



Рон Галотті сьогодні — далеко від мангеттенських редакцій

Як ви гадаєте, чому реальний прототип знайшов щастя в глушині? А його екранний двійник так і не зміг остаточно попрощатися з Мангеттеном. Річ у характері людини чи в законах жанру красивої казки?