Трагічна історія Ебена Байєрса, якого лікували радієм (7 фото)

Сьогодні, якщо у нас виникли проблеми зі здоров'ям, ми йдемо в аптеку та купуємо ліки. Не можна сказати, що вони приносять нам виключно користь, але застосовувати їх можна без особливого ризику. А ось всього якихось сто років тому лікарі виписували пацієнтам препарати, які могли їх не лише скалічити, а й вбити. Як приклад можна навести історію нещасного Ебена Байєрса зі США, якого лікували радієм.





Чудове відкриття

На початку 20 століття люди були впевнені, що хімічний елемент радій має чудодійні лікувальні властивості. Про радіоактивність тоді знали дуже мало, а от у нові «чарівні» препарати вірили з дитячою наївністю. І як було не вірити, якщо про цілющу радію говорили світила медицини тих років.



Шоколадка з радієм

Авторитетний терапевт, доктор В. Енгельман, в 1913 писав про радій:

«Терапія випромінюванням радію покращує всі життєві процеси».

Йому вторив його колега - доктор К. Г. Девіс:

«Радіоактивність може все! Запобігти безумству, відстрочити старість і зробити ваше життя чудовим і сповненим юнацької радості!».

Переконання у цьому, що радіація корисна, з'явилося після публікації 1903 року наукової роботи фізика Д. Томпсона. Вчений, який відкрив електрон, описав в одній із статей дослідження колодязів, вода в яких століттями вважалася цілющою. Томпсон з'ясував, що вода в них була радіоактивною через радон. Це інертний радіоактивний газ, поширений у природі.

Після цього вчений світ вирішив, що радіація – це панацея від усіх хвороб. Один із розумників взагалі заявив, що вона наповнює тіло людини живлющою енергією, сприяє клітинній активності та прискорює обмін речовин. Але використовувати як ліки радон не вдалося. Він швидко розпадався на відкритому повітрі і для отримання ефекту потрібно було пити воду з джерела.





Але не було проблеми, яку не могли б вирішити вульгарні американці. 1912 року підприємливі ділки почали продавати прилад під назвою «Ревігатор». Це була посудина з радієм, у який наливалася вода. Під впливом радіоактивного елемента вона заряджалася і могла використовуватися на лікування різних недуг. У рекламі пристрій називали "домашнє джерело вічного здоров'я". Однією з жертв цього диявольського винаходу став бідний Ебен Байєрс.

Лікування містера Байєрса

Ебен Байєрс народився у багатої аристократичної сім'ї 12 квітня 1880 року. Він ріс бавом долі — він мав усе, що міг побажати. Байєрс закінчив престижний Єльський університет, захоплювався кінним спортом та професійно грав у гольф. Згодом він увійшов у сімейний бізнес і став членом ради директорів компанії свого батька «Girard Iron Company».



Здавалося, що на Ебена чекає довге і наповнене задоволеннями життя. Але все змінилося 1927 року. Повертаючись із футбольного матчу, Байєрс впав у поїзді з ліжка та зламав руку. Перелом зрісся, але чоловіка почали переслідувати сильні болі в лікті. Один із лікарів на кшталт того часу порадив пацієнтові лікуватися водою, зарядженою радієм, яка продавалася в аптеках під назвою «Радитор».

Препарат створив учений-недоучка Вільям Д. А. Бейлі, колись вигнаний з Гарварда. Він був дистильованою водою, настояною на ізотопі радію. Бейлі запевняв, що "Радитор" допомагає при десятках захворювань, у тому числі при імпотенції та епілепсії. Репутація в нього була неважлива, зате була присутня ділова хватка. Лікарі, які прописували пацієнтам препарат, отримували від автора комісійні за кожний флакон у розмірі 17 відсотків.



Ебен Байєрс спробував ліки, які, до речі, були недешевими. Хоч як це дивно, але він відчув полегшення і почав пити «Радитор» величезними дозами. Перш ніж чоловік відчув недобре, він ужив 1400 пляшечок! Коли Байєрс 1930 року зрозумів, що препарат руйнує його організм, було надто пізно. Через роки вчені підрахували, що він прийняв три смертельні дози радію.

Його кістки вразив рак і особливо постраждали щелепи. Байєрс придбав смертельне захворювання, відоме як «радієва щелепа». Його кістки буквально згнили і хірургам довелося видалити бідолахи нижню частину черепа. Але це не врятувало Ебена. Незабаром його мозок вразив абсцес, а в черепі утворилися два отвори. Байєрс помер болісною смертю 31 березня 1932 року. Йому був 51 рік.



Резонанс у суспільстві

Жахлива історія Ебена Байєрса сколихнула американське суспільство. У газетах одна за одною почали з'являтися статті про нещасне. Один із заголовків говорив: «Радієва вода чудово працювала, поки у нього не відвалилася щелепа». Приблизно водночас вибухнув скандал із приводу «радієвих дівчат». Все це призвело до того, що препарати з радієм заборонили, а сам елемент визнано смертельно небезпечним.



Фірму Бейлі закрили, але шахрай не розгубився. Він відразу почав випускати радіоактивні прес-пап'є, ремені з радіоактивними ізотопами та іншу нісенітницю. А нещасна жертва його «ліків» знайшла спокій на цвинтарі Алегейні в Піттсбурзі. Байєрса поховали в сімейному склепі, але з особливими обережностями. Тіло помістили в свинцеву труну, здатну знизити радіоактивне випромінювання.

1965 року останки Ебена ексгумували для вивчення. При цьому з'ясувалося, що тіло навіть більш ніж через 30 років настільки радіоактивне, що становить небезпеку. Як це не дивно, але після випадку з Байєрсом та скандалу вироби з радієм продовжували продавати. Ще на початку 1980-х у США можна було купити мундштук для сигарет із радіоактивним фільтром. Виробник запевняв, що радій не лише захистить від шкідливих речовин, а й зробить дим м'якшим та приємнішим.