Історія концтаборів (4 фото)
Хто вигадав найперші концтабори і як вони виглядали? 
Ми вже якось звикли до того, що слово "концтабір" завжди асоціюється у нас із німцями. Найчастіше навіть доводиться читати "німецькі концтабори", хоча йдеться, наприклад, про фінських чи польських, до яких німці практично не мають відношення. Але мало хто знає про те, що концтабори насправді вперше вигадали далеко не німці. Німці просто перейняли цей досвід у консервативних та миролюбних англійців, які вигадали концтабори першими, причому задовго до Другої світової, ще під час Англо-бурської війни 1899-1902 року. Хоча й війною її назвати складно, бо це була просто перевага озброєних людей над неозброєним мирним населенням.
Ці бурі, зрозумівши те, що відкрито з англійцями воювати в них не вийде, стали організовувати своєрідні партизанські загони, які, до речі, виявилися досить ефективними. Загони з'являлися з нізвідки, вплутувалися в швидкоплинний бій, завдавали шкоди англійцям, і також зникали в нікуди. І ось якраз з метою боротьби з цими партизанськими загонами англійці пішли на досить оригінальний крок.
Автором цієї ідеї був лорд Кітченер, англійський головнокомандувач. Запам'ятайте це ім'я, бо якщо у вас десь запитають про те, хто вигадав концтабори, можете сміливо називати саме його. Справа в тому, що він вирішив створити спеціальні табори, в яких містилися б бурські сім'ї, родичі передбачуваних партизанів. За фактом, ці самі сім'ї використовувалися просто як заручники. Ставлення до них було нічим не кращим, ніж пізніше до в'язнів в Освенцимі чи Бухенвальді, хіба що не було газових камер та крематоріїв. Таким чином Кітченер розраховував на те, що партизани здаватимуться, щоб звільнити свої сім'ї. У принципі, Кітченер це обіцяв партизанам. Та тільки обіцянки очікувано не виконувались.
Що цікаво, бури не були якимись там неосвіченими аборигенами з кільцями в носі, що ходять цілодобово голяка. Зовсім ні. Бури були звичайними голландцями, які давно перебралися з Європи до Південної Африки, заснували там свої поселення та також використовували рабську працю місцевих аборигенів у своїх цілях. Тобто, грубо кажучи, англійці воювали проти своїх побратимів-європейців, які мали такий же білий колір шкіри.
Буквально одразу англійці зіткнулися з певною складністю – де взяти таку кількість в'язниць, щоби посадити туди населення цілої країни? А воювали вони, формально кажучи, із цілою країною. Ось тоді цей Кітченер і запропонував концентрувати їх у певних місцях, у бараках і наметах, обгородивши колючим дротом і поставивши охорону. Власне, звідси і з'явилася назва "концентраційний табір".
Якщо порівнювати з тими німецькими концтаборами, які виникнуть у роки Другої світової війни, то все буде практично аналогічно. У своїх концтаборах англійці містили виключно жінок, дітей та старих людей. Тих чоловіків, які погоджувалися співпрацювати з англійцями, вони залишали своєрідними помічниками, їм видавали додаткову порцію їжі і дозволяли залишати табір. У німецьких концтаборах пізніше називали "капо". А ось решту чоловіків відправляли на каторжні роботи в колонії на території Індії. Ну а що було з тими жінками та дітьми, які утримувалися в концтаборі? Їм поступово урізали пайку харчування, самі розумієте з якою метою. У результаті з 200 тисяч ув'язнених звідти вже не вийшли близько 30 тисяч. Нагадаю, що це були виключно жінки, старі та діти.
Трохи згодом аналогічні концтабори з'явилися в Намібії. Але, що найбільше додає цинічності на всю ситуацію, то це те, в якому світлі представлялися англійцями концтабору світовій спільноті. Вони навіть мали офіційну назву - "Місця порятунку". Порятунку, звичайно, від партизанів, які нібито життя нікому не давали. До таборів навіть привозили якісь комісії, за аналогією із сучасним Червоним хрестом, які особисто переконувалися, що люди просто живуть у наметах. Ну, а колючим дротом їх відгородили для того, щоб партизани не напали. До речі, аналогічна тактика була згодом і в фашистів у роки війни. Більше того, вони для цієї мети навіть будували фальшиві концтабори, де все було тихо, мирно та чудово.
У 1902 році, коли боротьба з бурами набула вже масового та некерованого характеру, приховувати справжню мету концтаборів не було жодного сенсу і їх перейменували з "Місць порятунку" у звичайні табори для військовополонених. Тим не менш, там також продовжували утримуватися жінки та діти. Ось і виходило, що офіційно армія бурів складається із жінок та дітей. Збереглися навіть журнали реєстрації "військовополонених" даних концтаборів і там часто зустрічаються фрази типу "військовополонений у віці семи років". У результаті, спостерігаючи за такою тактикою "випаленої землі" партизани вирішили здатися та підписати мирну угоду. З бурськими республіками було покінчено назавжди, а ідею концтаборів пізніше успішно перейняли німці.
(Заради справедливості зауважу, що в деяких джерелах пишуть про те, що перші концтабори, придумали під час Громадянської війни жителі півночі (янки) для полонених жителів півдня (диксі). 
