Як мексиканці щороку добровільно травмують себе на честь любові до бідних (13 фото + 1 відео)

Це єдине місце на планеті, де люди платять за право тріснути себе в обличчя кувалдою і називають це культурою.





Якщо ви шукаєте фестиваль, який однаково сильно вразить вашу тещу і травматолога, вважайте, що ви його знайшли.



Кожен лютий мешканці крихітного містечка Сан-Хуан-де-ла-Вега в Мексиці розігрують реконструкцію 400-річної битви між місцевими селянами та багатими землевласниками.





Згідно з легендами, на боці фермерів виступили місцевий шахтар і скотар, а також людина, яка дала місту ім'я, — Хуан Акуїно де ла Вега, такий собі Робін Гуд мексиканського розливу, який грабував багатих і віддавав бідним.



На відміну від звичайних історичних реконструкцій, під час яких вбрані в костюмах влаштовують потішний бій один з одним, головна фішка цього святкування — підрив саморобних петард за допомогою звичайних кувалд.



Вибухові пакети із суміші сірки та хімікатів примотують до робочого кінця кувалди і підривають, з усієї дурниці вмазуючи по каменях або залізним пластинам. Петарди вибухають хмарою диму та пилу, щедро обсипаючи глядачів уламками, що ріжуть, як бритва.



Учасники намагаються захиститися від травм: надягають сонячні окуляри, сорочки з довгим рукавом, капелюхи та шарфи на обличчя. Але від ударної хвилі все це допомагає приблизно як мертвому припарку.



Людей запросто збиває з ніг, кувалду вириває з рук і жбурляє убік. Буває, камінь прилітає прямо в обличчя або від гуркоту лопається барабанна перетинка.



Покалічені ентузіасти після надання першої допомоги повертаються та продовжують участь, адже наступна можливість перевірити себе на міцність підвернеться лише через рік.



Фестиваль не втрачає популярності та підриває мозок місцевим та приїжджим кожен лютий. Влада його терпить, туристи люблять, травматологи так просто у захваті.



Перспектива у стародавнього заходу одна: поки є суміш сірки з хлоратом і чоловіка, яким не шкода своїх пальців, кувалди бахкатимуть.



Можливо, через кілька років його обмежать ліцензіями та іншими документами. Але дух мексиканського Робін Гуда — брудний, пороховий та дуже гучний — жодна бюрократія не задавить.