У маленькому приморському парку біля мосту Канмонке, у японському місті Сімоносекі, стоять дві бронзові статуї. Два самураї завмерли у смертельній сутичці.
Поруч розташувалися копії гармат та кораблів. Цей монумент присвячений битві, що прогриміла тут понад 8 століть тому.
То був 1185 рік. Дві могутні флотилії зійшлися віч-на-віч квітневим ранком у крихітній бухті Дан-но-Ура у Внутрішньому Японському морі. З одного боку – клан Тайра (Хейке), законні правителі країни. З іншого — Мінамото, які прагнуть відібрати в них трон. У тій різанини впали сотні самураїв. Їхні тіла ковзнули між хвиль і лягли на дно морське. До заходу сонця перемогу здобув рід Мінамото.
Скульптури в парку Мімосусогава у Симоносекі
Хейке були розбиті, а їхнього шестирічного імператора власна бабця втопила у водах затоки, аби не дати ворогові взяти її живим. Мінамото-но Йорітомо незабаром став першим сьоґуном, військовим володарем Японії.
Битва при Дан-но-Ура породила безліч легенд, і найдивніша з них розповідає про крабі. Цей краб має незвичайний панцир, візерунок на якому смутно нагадує розгніване самурайське обличчя.
Кажуть, коли воїни Хейке впали і потонули, їхні душі переселилися в крабів, а викривлені люттю лики навіки віддрукувалися на спинах. Такого краба називають Heikegani – краб Хейке, або краб-самурай.
Хейкегані з людськими обличчями зображені на гравюрі Утагави Кунієсі
Знаменитий американський астроном і письменник Карл Саган якось припустив, що це схожість не випадковість, а результат штучного відбору.
За версією Сагана, рибалки, що ловили рибу в тих водах, з поваги до загиблих воїнів Хейке викидали назад у море всіх крабів, панцирі яких були схожі на самурайський лик.
Так ДНК крабів з людиноподібними «обличчями» зберігалася і передавалася далі, тоді як генетичні лінії їхніх безликих родичів поступово витончувалися.
Але біда: краби Хейке крихітні, всього 4 сантиметри, і ніхто їх особливо не їв. Рибалки просто витрушували їх із мереж через непотрібність. До того ж крабів із візерунками, що нагадують людське обличчя, знаходять у всьому світі.
Ті складки та зморшки, що малюють вишкірену фізіономію самураю, насправді точки кріплення м'язів до карапаксу. Просто нам, людям, властиво всюди вишукувати обличчя, навіть там, де їх нема. Цей феномен називається парейдолією. ![]()


















