Американський білий пелікан: дзьоб цього птаха — бездонна прірва! (10 фото)

Чим відомий американський білий пелікан? Розмірами? Поведінкою? Екологічною пластичністю? Ні. Він відомий світові тим, що намагається запхати до свого рота все на світі: кішок, собак, голубів, капібар. Навіть ведмедів!





Ось кішки, ось капібари...



А ви думали ми жартували, коли говорили про ведмедів?

На перший погляд — так, пелікан справді настільки ненажерливий. Габарити зобов'язують. Все-таки перед нами один із найбільших літаючих птахів планети з розмахом крил у 3 метри і вагою до 13 кіло.





Іди обійму. Тебе і ще людина 10 на додачу!

До того ж метаболізм у нього розігнаний навіть за мірками і без того швидких птахів. Тому дорослому пелікану на день потрібно їсти 1,5-2 кілограми риби! А в період гніздування він додатково вигодовує від 1 до 5 пташенят, і потреба в їжі може зрости до 3 кілограмів на добу!



Коли сходив до магазину зі своїм пакетом.

Щоб набрати необхідну частку калорій, пелікану доводиться вдаватися до різних хитрощів. Наприклад, відбирати здобич у інших. Пелікани не просто крадуть їжу у чайок, бакланів, журавлів та буревісників. Вони й у один у одного смакоти потягти не проти! Причому крадіжкою птахи займаються у мисливських угіддях, а й у середині колонії. У них настільки відсутні гальма, що пернаті можуть вкрасти їжу у пташенят із сусіднього гнізда, не на секунду не задумавшись про моральний бік питання.



Що ти там їси? А ну покажії!

Крім того, пелікан справді їсть все, що не прибито. Хоча більшу частину його раціону справді складає риба, пелікан охоче ковтає дрібних черепах і раків, жаб і полівок, а також міських голубів і сміття з людських звалищ. Хоч останній і може спричинити його нетравлення.



Проте здрастуйте.

І здається, що немає жодної причини, чому цей великий, нахабний, і вічно голодний птах не може напасти на більшу видобуток. Але насправді одна причина є. І це — влаштування їх дзьоба та глотки.



Сань, кінчи пики корчити.

Нехай дзьоб пелікану і досить об'ємний - він вміщує до 13 літрів води - його м'яке розтяжне дно дуже вразливе і не сильно міцніше людської шкіри. Пелікани дуже бояться його пошкодити і не їсти нічого важчого за 1,5 кіло. Тим більше, що об'ємний видобуток просто не влізе в їхнє горло. Ну які кішки та капібари, коли вони зайця проковтнути не в змозі? Тоді чому вони хочуть скуштувати більших тварин? А тому, що вони їх дратують, ось чому!



Злочин...



...І покарання.

Ми не просто так сказали, що птахи це дуже зухвалі. Як тільки їм щось не подобається, вони відразу ж починають кусатися, тикати в кривдника дзьобом і бити його крилами. Тим дивовижніше, що ці антисоціальні бестолочі примудряються збиратися в колонії чисельністю до 10 000 пар, у яких селяться навіть представники інших видів пернатих.



Пелікання колектив. І ніхто нікого не їсть. Поки що.

Але варто визнати, що іноді ними рухає не лише роздратування, а й цікавість. Так як передні кінцівки птахів давним-давно перетворилися на крила, вони не можуть помацати предмет, що їх цікавить лапками. А от дзьобом можуть. Ось вони й обмацують невідомих істот, намагаючись з'ясувати — а що це таке? А ось потім уже кусають їх зі своїх злісних спонукань! Але не їдять, просто нервують.