Китайське озеро, що народжує веселку, багатство та емоції (12 фото + 2 відео)
Влітку воно переливається всіма кольорами веселки, а взимку перетворюється на царство кристалів. Це солоне озеро століттями надихало на битви, будівництво храмів та наповнювало серця людей благоговінням. 
З приходом літа дзеркальна гладь озера Юньчен у провінції Шаньсі перетворюється, стаючи сліпучою веселкою. З висоти озеро нагадує палітру художника, прикрашену мазками пурпурового, смарагдового та бірюзового. 
А на його поверхні тисячоліттями повторюється той самий ритуал. Працівники повільно та ретельно згрібають лопатами білі гори солі, що залишилася після випаровування води. Ці брили білих кристалів забезпечили Юньчэну культурну та політичну вагу, а хімічні реакції створюють фантастичний пейзаж, який зачаровує і місцевих жителів, і туристів з телефонами напоготові. 
Відоме під назвою Китайське Мертве море за свою солоність, це озеро завжди було центром економіки та культури регіону. Історики вважають, що видобуток солі тут ведеться близько 6000 років, а стародавні останки, знайдені поблизу, дозволяють думати, що люди оцінили користь солоної води ще раніше. До VI століття озеро забезпечувало чверть всього солевидобутку Китаю. Місцеві легенди розповідають про війни за володіння озером, а в навколишніх храмах шанують богів солі. Саме з цим озером пов'язують особливу, пікантну ноту кухні Шаньсі, відомої своїми солоними соєвими соусами. 
Сьогодні більшість мандрівників приїжджають сюди не для поклоніння богам, а щоб захопитись сюрреалістичною інопланетною красою. На відміну від Мертвого моря, де висока концентрація хлоридів згубна для життя, озеро Юньчен багате на сульфати, що підтримує різноманітну екосистему. Влітку вода забарвлюється в неонові кольори через цвітіння водорості Dunaliella salina, що змінює пігмент у реакції із сіллю. Взимку, коли температура падає нижче -5°C, сіль кристалізується в мірабіліт (глауберову сіль), перетворюючи береги на блискучу крижану казку. 
Традиційно сіль Юньчена видобували для кулінарії за п'ятиступінчастим процесом, визнаним нематеріальною спадщиною провінції Шаньсі. Однак із 1980-х років від цього методу відмовилися на користь промислового видобутку. Місцеві жителі сподіваються, що потік туристів, які бажають побачити диво природи, допоможе також зберегти стародавні традиції солеваріння та тендітну екосистему, що породила цю незвичайну красу. 
