Пророцтво п'явок: як вікторіанський геній приручив корисних кровососів для пророкування бур (7 фото)
Деякі тварини мають дивовижний дар передбачати зміну погоди. Жаби починають голосно квакати перед грозою, птахи поспішають повернутися у свої гнізда, а корови, вівці та мурахи виявляють явне занепокоєння. 
Джордж Мерріуезер, англійський лікар і винахідник ХІХ століття, зауважив, що медичні п'явки, з якими він працював, поводилися інакше при погіршенні погоди. 
Провісник бур – старовинна фотографія
У своїх скляних колбах із водою вони спокійно лежали на дні у ясні дні. Проте за кілька годин до того, як небо затуманювали хмари, і здіймався вітер, кровососи починали виявляти ознаки хвилювання. Якщо очікувався дощ, п'явка вибиралася з води, а якщо насувалася справжня буря, вона згорталася клубком і залишалася в такому положенні весь час негоди. Коли погода налагоджувалась, п'явка поверталася на дно судини. 
Мерріуезер вирішив використати цю дивовижну здатність п'явок, створивши апарат для передбачення штормів. Він описав його як «Атмосферний електромагнітний телеграф, керований тваринним інстинктом», але віддавав перевагу більш короткій назві — Провісник бур.
Цей прилад складався з дванадцяти скляних судин, у кожному з яких чотири сантиметри води мешкала жива п'явка. Шийка кожної колби була прикрита шматочком китового вуса, з'єднаного дротяною передачею з маленьким молоточком, здатним ударити у великий металевий дзвін. Усі дванадцять судин розташовувалися навколо цього дзвону. 
При наближенні шторму зміна атмосферного тиску змушувала п'явок підніматися у вузьку шийку. Своїми рухами вони зрушували китовий вус, що приводило в дію механізм, і дзвін брязкіт. Якщо кілька дзвіночків дзвонили один за одним, це означало, що буря передбачена. 
Сучасна репліка, представлена в музеї Вітбі
У своєму трактаті Мерріуезер із зворушливою турботою зазначив, що п'явок, яких він шанобливо іменував «журі філософських радників», він помістив у скляні судини по колу, щоб вони не страждали «від мук одиночного ув'язнення». 
В 1850 винахідник витратив більше року на випробування пристрою. І щоразу, коли його журі з п'явок пророкувало бурю, надсилав листа президенту Філософського товариства та Вітбійського інституту.
Згодом Мерріуезер навіть пропонував уряду встановити такі прилади вздовж усього британського узбережжя, але влада вважала за краще використовувати для цієї мети штормгласи Роберта Фіцроя. 
Провісник бур не отримав того визнання, на яке сподівався його творець. Навіть оригінальний апарат, виставлений на Всесвітній виставці 1851 року, був загублений. Сьогодні точну копію цього дивовижного метеорологічного пристрою можна побачити у музеї міста Вітбі.
