Цирк однієї пари: перспективні, але фантастичні провали Річарда Тревітіка (7 фото)

За двадцять п'ять років до того, як Роберт Стівенсон переконливо довів перевагу паровозів над кінними екіпажами на випробуваннях у Рейнхіллі, британський винахідник Річард Тревітік створив перший повнорозмірний паровоз.





У 1804 році його локомотив вперше перевіз пасажирів 16-кілометровою залізницею в Мертир-Тідвілі (Уельс).

«Злови мене, хто зможе»



Інженер Річард Тревітік

Річард Тревітік став піонером у розробці парових двигунів. Його ключовим внеском стало створення першої високонапірної парової машини. До цього парові двигуни використовували низький тиск, створюючи розрідження під поршнем у циліндрі. Тревітік запропонував використовувати високий тиск пари, що дозволило створити потужніші і компактніші двигуни, придатні для встановлення на колісну платформу — так з'явився перший паровоз.

Однак Джеймс Уатт, шотландський інженер, який отримав усі лаври за «винахід» парового двигуна і просування промислової революції, мав монополію і патент, який блокував експерименти інших винахідників. Тільки після закінчення терміну патенту Уатта в 1800 Тревітік почав будувати свої двигуни.





Паровий цирк Тревітіка

Перший паровий локомотив Тревітіка, названий «Пихкаючий диявол», призначався для доріг. Напередодні Різдва 1801 року він проїхав Фоу-стріт у Кемборні, подолав пагорб і досяг села Бікон, перевозячи шість пасажирів. То була перша демонстрація парового транспорту.



Лондонський паровий екіпаж, спроектований Тревітіком та Вівіаном, був продемонстрований у Лондоні у 1803 році.

В 1804 Тревітік побудував новий паровоз для рейкових колій. 21 лютого при великому скупченні публіки локомотив вирушив з Пенідаррена з 10 тоннами заліза, п'ятьма вагонами та 70 пасажирами, подолавши 16 кілометрів до Аберсінона за 4 години 5 хвилин (із середньою швидкістю 4 кілометри на годину). Це стало першою в історії залізничною поїздкою.

«Паровий цирк» у Лондоні



Точна копія "Злови мене, хто зможе", представленої на виставці 2014 року у Залізничному музеї Нідерландів

В 1808 Тревітік приїхав до Лондона, щоб популяризувати залізниці. Він збудував демонстраційну кільцеву трасу діаметром 30 метрів, де паровоз тяг вагони, як на ярмарковій каруселі. Незважаючи на рекламні цілі, винахідник оточив трек високим парканом, який приховував його від сторонніх очей. Відповідно, подивитися могли лише ті, хто купив квиток. Тревітік назвав це «Паровим цирком».



Паровоз Тревітіка № 14, побудований компанією Hazledine and Company у Бріджнорті близько 1804 року

Для шоу він розробив новий локомотив — «Злови мене, хто зможе». Однак м'який ґрунт під рейками просідав під 8-тонним паровозом, тендітні чавунні рейки ламалися, і проект провалився. Відсутність фінансування та згасаючий інтерес публіки розчарували Тревітіка. Він залишив локомотиви та переключився на стаціонарні парові машини для промисловості: дробарки каменю, прокатні стани, молоти та повітродувки доменних печей. Також він побудував колісний баркас та кілька земснарядів.

Забутий геній



Локомотив Тревітіка 1804 року. Ця повномасштабна реконструкція знаходиться в Національному портовому музеї в Суонсі.

Тревітік продовжував експериментувати, але йому не вистачало фінансової підтримки. Він помер на самоті, збанкрутувавши, у готельному номері від пневмонії. Останній тиждень життя його ніхто не доглядав. Колега зібрав гроші на похорон, але могила Тревітіка залишилася безіменною, а коли цвинтар закрили, її місцезнаходження було втрачено. Лише через століття на цвинтарі Сент-Едмундс у Дартфорді встановили меморіальну табличку із приблизним місцем поховання винахідника.