Святий Гінфорт: пес, якого почитали як святого (7 фото)

У середньовічній Франції з'явився незвичайний релігійний культ. Католицька церква з подивом дізналася, що в народі вшановують нового святого — Гінфорта. От тільки святий цей був... хортом собакою.





Тисячі селян стікалися до його святилища, молячись за чудеса. Вищі представники церкви, зрозуміло, жахнулися і вирішили якнайшвидше покласти край цьому єретичному поклонінню.

Але як пес взагалі удостоївся такої пошани?

Легенда про вірний Гінфорт



У XIII столітті поблизу французького села Нейї-сюр-Ен жив лицар, у якого був вірний пес на прізвисько Гінфорт. Якось лицар вирушив на полювання, залишивши маленького сина під наглядом чотирилапого захисника.

Повернувшись, він побачив перевернуту колиску, сліди крові і... дитини ніде не було видно. А пес стояв поруч, весь у крові. В люті лицар вирішив, що Гінфорт роздер його сина, і вбив собаку.





Лише потім він почув дитячий плач. Під колискою опинилося неушкоджене немовля, а поряд — мертва змія зі слідами собачих укусів.

Лицар зрозумів, що пес не вбив, а врятував його дитину, і поховав Гінфорта з усіма почестями, як людину та героя.

Народний культ



Незабаром місцеві селяни довідалися про подвиг пса і почали приходити до його могили. Пішли чутки, що Гінфорт творить чудеса:

одна дитина з високою температурою одужала після відвідин святилища;

поранені воїни молилися псові, і їхні рани затягувалися;

матері приносили хворих дітей, вірячи, що Гінфорт їх зцілить.

У народі його стали вважати покровителем слабких та беззахисних, адже він віддав життя, рятуючи дитину.

Церква в люті



Коли чутки дійшли до інквізиції, чернець Стефан де Бурбон особисто вирушив розбиратися. Побачивши, як селяни залишають біля могили дари, зав'язують стрічки на деревах і моляться псові, він жахнувся.

Церква вважала це язичництвом і наказала:

спалити святилище;

вирубати дерева навколо;

заборонити поклоніння "святому псу".

Але...

Культ, який не помер



Аналогічний сюжет є і у фольклорі інших країн, наприклад, у валлійців це легенда про Гелерта

Незважаючи на заборони, люди потай продовжували приходити до могили Гінфорту. Останній відомий прочан побував тут... у 1940-х роках!

Так Гінфорт став одним із багатьох «народних святих» — тих, кого шанували всупереч позиції офіційної церкви.

Мораль?



Гінфорт очима сучасного художника

Навіть якщо церква не визнає когось святим, справжня відданість і подяка все одно залишаться у людській пам'яті.