Вбивця з мису Сент-Джордж: легенда про маяк, який знищив більше суден, ніж урятував (9 фото)

Ця історія про маяк, чиє світло, як думали творці, мало вести кораблі в безпечну тиху гавань. Але він став символом бід та трагедій. Цей маяк, ніби ненаситний привид, заманював суду до фатальних каменів, влаштувавши більше корабельних аварій, ніж порятунків.





Понад сорок років він височів на одному зі скелястих півострівів, що виступають у Тасмановому морі, неподалік від затоки Джервіс - південного кордону австралійських морських небезпек.



Розташовані на південь від затоки Сент-Джордж скелі славилися своєю підступністю. Кораблі неодноразово розбивалися про їхні гострі виступи. У середині XIX століття було ухвалено рішення - побудувати маяк, щоб запобігти майбутнім трагедіям.





І ось, у 1857 році, під керівництвом архітектора Олександра Доусона та геодезиста Е. Ф. Міллінгтона, почалися пошуки відповідної точки. Однак, як виявилося, майстри не дуже дбали про навігаційну доцільність – їх головним пріоритетом була швидкість та простота будівництва.



Невдовзі представники Ради лоцманів, відповідальні за безпеку мореплавання, вирушили перевірити обране місце. Що вони виявили? Місце виявилося невидимим з боку моря, а карти, підготовлені Доусоном і Міллінгтоном, були сповнені невідповідностей.



Попри всі очевидні недоліки голова правління санкціонував будівництво маяка. І почався його довгий і сумний шлях. Маяк, встановлений у невдалому місці, протягом 40 років був причиною багатьох аварії корабля: його світло було тьмяним і вело капітанів до небезпечних рифів.



До 1899 на іншому місці поблизу звели новий маяк - Point Perpendicular Light - більш відповідний і безпечний. Але навіть після закриття старого маяка він все ще відкидав зловісну тінь минулого та створював проблеми у навігації. Наприкінці століття маяк зруйнували, щоби не допустити нових бід.



І не лише кораблі страждали: трагедії переслідували і тих, хто жив недалеко. Один із зберігачів маяка потонув: через фатальну випадковість його рибалка закінчилася трагедією. Інший втратив життя після удару копитом коня, а гра двох дівчаток-підлітків із рушницею завершилася трагедією. Здавалося, що містика і зло таїлися в кожному камені цієї занедбаної пам'ятки - символу людської дурості, самовпевненості та фатальної долі.



Сьогодні руїни маяка на мисі Сент-Джордж охороняють як історичну пам'ятку, що нагадує про трагічну долю, що пов'язала людину та море.