9 класних хорор-ігор, які здатні полоскотати вам нерви (14 фото)
На сьогоднішній момент існує кілька божевільних проектів від іменитих розробників, які будуть цілодобово утримувати вас біля комп'ютера, представляючи вам чудовий сюжет і приголомшливу атмосферу в поєднанні з геніальним музичним супроводом і механіками.
Alone in the dark (1992)
Гра "Alone in the dark" вийшла ще далекого 1992 року, і незважаючи на свою квадратну графіку, вона непогано так хвилювала серця геймерів.
З самого початку нам не дають нормально озирнутися в кімнаті, тому що у вікно ломиться страшний монстр, а з під підлоги намагається з'явитися страшний зомбяк. Так, знаючі люди пам'ятають, що до вікна можна пересунути шафу, а люк для підлоги прикрити скринькою, але для новачків появи цих монстрів були вельми несподіваним поворотом.
Та й під час подальшого проходження нас чекало безліч випробувань та головоломок, які важко було проходити зі спокійним виразом обличчя.
Щоправда, друга і третина гри сильно підкачали у плані як сюжету, і у плані страшних моментів.
Resident evil (1996)
Наприкінці 90-х гра "Resident Evil" досить непогано могла полоскотати наші нерви. Сама атмосфера порожнього особняка була досить лякаючою, а тут ще й живі мерці (тобто заражені) без кінця намагаються нас вбити, з'являючись немов з нізвідки.
Чого тільки вартий початок гри, де нам потрібно розділитися з членами нашої команди і поодинці дослідити особняк. Перший же попався зомбі, який повільно повертався до нас, вже міг змусити наше серце битися сильніше.
Але ще більшу лякаючу атмосферу створював постійний стукіт, який переслідував нас протягом практично всього проходження гри. Особисто мені це сильно капало на мозок.
Згодом, до речі, вийшло аж 7 продовжень цієї гри, а перші 4 частини вже обзавелися своїми ремайстрами, завдяки чому ігри отримали своє друге життя.
І до речі, незважаючи на те, що сьома та восьма частина різко вибиваються з основної серії, страшних моментів там не менше. Як не дивно, але більше dctuj у грі "Resident Evil 8: The village" мене лякала місія в особняку Донна Беневієнто з лялькою Енджі, де нам потрібно було раз у раз тікати від дивного смішного монстра-немовля.
Outlast (2014)
Далеко не кожному геймеру вистачило терпіння та психіки, щоб пройти гру "Outlast" до кінця. Ми беремо на себе роль простого журналіста, який відправляється потай до психіатричної лікарні, щоб дізнатися про експерименти, що проводяться там таємно над людьми.
Усередині лікарні журналіст виявляється трупи і живих, але понівечених і збентежених пацієнтів. Після того як один з них несподівано накидається на нас, серце вже йде в п'яти, адже гра ще навіть не почалася.
Найстрашніше станеться тоді, коли ми зустрінемо колишнього охоронця лікарні на ім'я Кріс, який більше схожий на супермутанта з "Fallout". Так як зброї у нашого журналіста немає, то все, що ми можемо зробити - це бігти від нього і ховатися де тільки можна (під ліжками, шафами і т.д.).
Гра не дає нам розслабитися ні на секунду, адже навіть коли ми відчуваємо безпеку після порятунку від незнайомця, виявляється, що незнайомець – це лікар-садист, який проводить експерименти над людьми, і тепер він хоче зробити те саме з нами.
Загалом, приголомшлива гра, але дуже моторошна. Особисто я її так і не пройшов. Мабуть, я не маю таких сталевих нервів, щоб спокійно пройти гру до кінця.
Alan Wake (2010, 2021)
Йдеться саме про ремайстра 2021 року. По суті - це той випадок, коли розробники справді добре постаралися і навіть придатно оновили проект. З мінусів гри можна виділити нудні механіки та однотипну бойовку, бо, як не крути, гра проектувалася в далекому 2010 році. Але, до речі, і оригінал гри дуже крутий, і змушував серця геймерів стукати з шаленою силою.
Але все це з лишком компенсується великою працею, вкладеною в графічну складову, а також чудовий сюжет. Alan Wake Remastered відноситься до ігор, які з перших хвилин змушують тебе перейнятися атмосферою.
З самого початку ти поринаєш у гру з головою і всіляко співпереживаєш герою. А головне - це бажання не залишає тебе до завершення гри, тим більше, що навіть 2 її доповнення так і не розкривають всі карти сюжетної лінії, що говорить про майбутній вихід нової частини Алана Уейка.
Tormented souls (2021)
Ця гра є класичний хорор, у прямому його розумінні. Розробники "Tormented souls", створюючи вказаний проект, вибрали найкраще з Resident Evil, Alone in the Dark та Silent Hill, створивши цікаву та захоплюючу історію, яка точно не залишить вас байдужим.
Тут немає занудних діалогів і гострих поворотів сюжету, проте достаток головоломок та цікавих механік компенсує цей недогляд з лишком. До того ж сюжет гри, не сказати, щоб простий та нудний.
Із самого початку постає низка питань, відповіді на які необхідно шукати протягом усієї гри. А ось, що по-справжньому захоплює - це атмосфера. Хороша графіка, велика кількість різноманітних рівнів, та й зовнішній вигляд головної героїні (особливо на початку, бо навіть без одного ока вона нічого така) – все це змушує поринути у світ "Змучених душ" із головою.
Summer of '58 (2021)
EMIKA_GAMES - це розробник із розряду "one man army". Справа в тому, що свої ігри він проектує поодинці, і "Summer of '58" не є винятком. Так, це не багатогодинна бродилка з безліччю логічних ланцюжків і проблем, які вам потрібно буде розгадати. По суті, її проходження займе у вас не більше 2-3 годин, при бажанні вздовж і поперек обійти всі локації. Але це дивовижна, атмосферна, логічно вивірена і соковита гра, яка дозволить вам насолодитися всіма принадами жанру жахів.
Ця гра викликає неймовірне бажання грати ще й ще, особливо у любителів гострих відчуттів, бо щось, а Summer of '58 змушує скукожиться одне місце, і звузитися - інше. Атмосфера гри - просто приголомшлива, сюжет - простий і, в той же час, захоплюючий, картинка та музика - захоплюючі. І навіть старі добрі скримери не виглядають убого, бо дуже вже все в цій грі продумано, логічно і адекватно.
І вся ця простота бере душу. Немає багатогодинних досліджень, нескінченно нудних головоломок, безглуздих квестів – все просто, доступно та дуже цікаво.
At Dead Of Night (2020)
Якщо ви любитель жанру "психологічний трилер", то дана гра дійсно вам сподобається. За фактом - це один із небагатьох проектів, виконаних у формі інтерактивного кіно, причому від кіно тут явно більше, ніж від гри. Божевільність антагоніста фізично змушує з головою пірнути в цю атмосферу, перейнятися його безумством.
Крім того, розробникам вдалося поєднати парний сюжет - маніяка-психопату та таємничу історію, яка колись розігралася в готелі. З одного боку - це максимально проста гра, яка не має будь-яких карколомних особливостей. Але з іншого боку - кінематографічні витримки створюють приголомшливу атмосферу. Ви дійсно відчуватимете напругу в рази серйознішу, ніж при перегляді звичайного фільму, бо тут ви приймаєте рішення.
The Beast Inside (2019)
На момент свого релізу ця гра вважалася однією з найстрашніших у своєму жанрі. The Beast Inside навіть не буде часу підготуватися і налаштуватися на щось страшне - гра занурить вас в історію з місця в кар'єр. Її початок - класичний трилер з елементами детективу, але далі все розвивається набагато динамічніше.
У цьому проекті розробники пропонують гравцям "трьохшаровий" сюжет. До останнього незрозуміло, хто насправді є лиходієм, і яким саме чином минуле в'яжеться з сьогоденням. А кілька непередбачуваних фіналів змусять вас перепроходити гру знову і знову, вишукуючи ключові розвилки сюжету. А найголовніше - у "The Beast Inside" буде всього 2-3 скрімери, але атмосфера гри настільки крута, що змусить вас здригатися від кожного шереху. Це та гра, після якої йдеш перевіряти замки та вікна. Просто так, про всяк випадок.
The Dark Pictures Anthology (2019)
Неможливо фізично виділити одну з ігор цієї серії, бо всі вони неймовірно гарні. Навіть House of Ashes, яка найменше сподобалася гравцям, вразила багатьох своїми кінцівками, бо дуже вдало Supermassive Games змогли поєднати реальність з міфами, людей і чудовиськ, легенди та сучасність. Що стосується інших проектів, а це Man of Medan, Little Hope і The Devil in Me - всі вони просто до шаленства хороші, і якщо ви є шанувальником жанру інтерактивного кіно - серія "темних картинок" точно буде вам до смаку.
Окремо хочеться виділити "Little Hope". Шикарний сюжет, що оповідає історію в 2 часах, просто вражений, а кінцівка - це те, від чого біжать мурашки по спині. При цьому, закінчуючи гру, розумієш, наскільки тонкими були натяки розробників протягом усієї розповіді. На жаль є у грі та набридливі моменти, такі як переміщення у другу тимчасову лінію. Вперше страшнувато, а потім починає бісити, але з іншого боку щоразу відрізок обривається на дуже цікавому сюжетному повороті, а це тільки розбурхує і підігріває інтерес. Знову ж таки, Little Hope - це одна з найкращих ігор з непередбачуваною кінцівкою, і якщо ви любите такий жанр - "темні картинки" точно вам сподобаються.
Насамкінець хочеться відзначити наступними загальними рисами - всі вони виконані з душею. Так, десь явно забракло якості картинки, десь допустили дірку в сюжеті, а десь забули додати сучасних механік. Але зате ви відчуєте масу емоцій, при їх проходженні, бо вищезазначені проекти не залишать вас байдужим.
А які хорор-ігри найбільше запам'яталися вам? Напишіть будь ласка у коментарях.