У Таїланді влаштували кінотеатр для покійних (5 фото)
А що, хай теж кіно подивляться? Зробили все честь по честі: екран натягнули, стільці наполягали рядами, як у справжньому кіно. А на стільцях – нікого, то кіно й крутять.
Стільці затягнуті з білі накидки, як двадцять маленьких привидів. Карлсона не вистачає
Серію сеансів для мертвих провів Китайський цвинтар у Таїланді. Там поховано майже 3000 нащадків людей, які приїхали з Китаю жити до Таїланду. Покази проходили з 2 по 6 червня на цвинтарі в провінції Накхонратчасима на північному сході Таїланду.
Смішно, що живим людям не можна було купити квиток на мертвий показ. З живих на сеансах було лише чотири співробітники, які стежили за порядком та запускали фільми. Сеанси проходили 5 днів строго з сьомої вечора до півночі.
Китайські цвинтарі в Таїланді виглядають дуже дорого, родичі приїжджають із "великої країни" щорічно
А як «поп-корн для духів» спалювалися макети їжі, вважається, що так дух поїв. Як подарунки спалили ще до макети будинків та машин, щоб порадувати тих, хто впав на повну котушку.
Навіщо так робити?
Показ був влаштований на згадку про духів предків, щоб якось осучаснити цей ритуал. Предків дуже вшановують, що в Китаї, що в Таїланді, просто цього разу хотіли надати старовинним запаленням більш сучасний формат. Нехай давно померлі порадіють модному кіно, вони не могли сходити до нього за життя.
А так виглядає традиційне поминання предків у Таїланді
Щоправда організатор «кінотеатру для померлих» визнала, що вперше йому було дуже моторошно і довелося долати себе. Але в результаті ніхто не постраждав (як несподівано, правда), тому зараз він дуже радий і гордий. Він вірить, що предки пораділи і їм було весело.
Вважається, що духи предків затримуються у земному світі через невиконані бажання. Мабуть, показ фільму хоч в однієї примари закрив гештальт і пішов на новий цикл переродження.
А ось так виглядають місцеві, вже чисто тайські цвинтарі. Як Діснейленд!
Які фільми крутили, знайти ніде не змогла. Здається, там і справді було лише 4 особи співробітників, а ніхто живий, включаючи журналістів, на сеанс не запрошувався. Ось така річ у собі, правда лише для цвинтаря. Що змушує повірити, що реально не для піару та містифікації влаштували заходи, а правда лише для своєї дуже вузької цільової аудиторії.
Я б показала покійним фільм Хлопець із нашого цвинтаря, простий, про привидів та добрий. Ідеально
Я б зробила навпаки, запросила людей у кіно на цвинтар під приводом «дивися кіно разом зі своїм дідусем». Ось так у цікавому форматі можна згадати предків та провести з ними навіть трохи якісного часу. Щороку можна.