Ватуссі: навіщо у цих африканських корів такі величезні роги? (10 фото)

Реально, роги у цих наймиліших корів просто гігантські. У довжину такі аксесуари досягають 2,5 метрів між 2 крайніми точками, важити можуть кілограмів десь тридцять-сорок кожен ріг. Товщина ватусиних рогів може бути 50 сантиметрів.





Але навіщо корові з Чорного континенту знадобився такий солідний головний убір? Їй же, бідній, банально важко такі причиндали тягати.

А справа була така. Як вважають біологи, тисяч п'ять років тому відомий європейський тур, предок наших улюблених корів, раптово дістався Африки. І зустрів там гарячу місцеву красуню – єгипетську гарячу горбату корову-зебу. Закохався рогатий без пам'яті... Ну, а єгиптянка заїжджому гостю європейському взаємністю відповіла.



Від цього амурного союзу і з'явилися на світ ті самі корови-ватуссі. Від папки-туру вони успадкували величезні товсті роги і потужне тіло, що прокачало. Від тубільної мамки - уміння харчуватися тим, чого свиню знудити, та виживати на найлютішому пеклі.





Все разом стало запорукою успіху ватусії, що сьогодні належить до категорії особливо великої рогатої худоби. Адже маса такої бурі може легко і за 400-800 кг перескочити.

Ніколи ще слово «забодаю» не звучало так реалістично :) Але не бійтеся – ватуссі насправді вкрай мирне створення. Образити може заздалегідь хіба що пучок травички-мурашки.

Навіщо потрібні такі роги?



Колосальні роги ватуссі, до речі, зовсім не для краси служать. Це свого роду величезні тепловідводи-радіатори, пронизані сіткою кровоносних судин.

Гаряча корівчина кров, що біжить по цих рогах, остигає і дарує прохолоду решті тіла. Принагідно роги прикривають голову від перегріву. Загалом щось на зразок природного кондера з капелюхом. Для тієї ж мети, скажімо, у слона вуха величезні служать.

Тобто наша героїня в такій «кепочці» легко може на найстрашнішому сонці гасити годинами. Зовсім не боячись непритомність впасти від спеки або наслідків сонячного удару.

Дуже актуально для просторів центральної Африки із її регулярними плюс 50 градусів. Та ще може цим кондиціонером своїм піддати вражені!



Здебільшого, ватуссі пасуться у стадах скотарів (нілотів, банту тощо) у центральній Африці - у Руанді, Бурунді, Анголі, Кенії, Уганді, Південному Судані. Розводять окремі стада дивовижних ватусій також в Америці та нас у степовому Криму.

Сміливо скажу: ватус сама рогата з рогатих. Роги її, до речі, можуть бути самих форм - від півмісяця до абсолютно прямих.

Навіщо розводять ватуссі?



Втім, є у ватусії та купа мінусів. Корова вважається вкрай низькопродуктивною. Молоко мало дає – максимум три літри за добу – дуже жирного (10%). М'ясо теж несмачне, тверде. Телят приносять по штуці на рік

Однак на африканському безкоров'ї та ватусії корова - нічого іншого в жовтих спекотних тропіках ти і не розведеш, дорогий друже-масай.

Тим більше, що ватуссі зовсім не боїться хижаків - від таких рогів будь-який король-лев навтьоки пуститься. Вона ж вкрай стійка до будь-яких паразитів та місцевих африканських захворювань рогатої худоби.

Що роблять із ватуссі?



Ватуссі у племені дінка

Ватуссі, втім, нечасто в африканців іде під ніж. Зазвичай її розводять заради молока та понту.

Ця корова вважається справжнім мірилом успіху у багатьох африканських скотарських племен - тих же масаїв і тутсі (яких хуту геноцидилі). Саме слово «ватуссі» означає «належне тутсі».



Масаї, до речі, люблять пити свіжу кров ватусі, попередньо розлучаючи її з молоком. Так собі напій, скажу вам. Але для масаїв ватуссі насправді священна животина.

Просто обожнюють корів ватусії скотарі дінка і мандары з нещодавнього Південного Судану, який здобув незалежність. Ці хлопці буквально живуть та сплять в оточенні ватусії.



У тутсі живота ця зветься і «іньямбо» – «корова з дуже довгими рогами» або «інсанга» – «чудово знайдена». В інших племен ватуссі може зватись інакше: наприклад, у нколі, що живуть в Анголі - «анколі» ("належить нколі").