Людина, яка розчинила свою дружину (7 фото)

Будь благословенна та людина (або люди), яка вигадала і законодавчо закріпила розлучення. Бо завдяки йому, якщо не повністю пішли в небуття подібні дикі випадки, то хоча б зменшилася їхня кількість.





На вулицях Діверсі та Хермітейдж-Авеню в районі Чикаго Лейкв'ю знаходиться промислова будівля, яка в 1990-х роках була переобладнана під кондомініуми. Хоча сьогодні цей будинок нічим не примітний, наприкінці XIX століття тут сталося жахливе вбивство.



Адольф Лютгерт був шкіряником і м'ясником, який переїхав з Німеччини на початку 1870-х років. Незабаром після смерті першої дружини Лютгерт одружився з Луїзою Бікнезою, яка була молодшою за нього на десять років. У день весілля він подарував Луїзі золоту каблучку з її новими ініціалами – L.L.

У 1879 році Адольф Лютгерт відкрив невелику ковбасну лавку, яка стала успішною. В 1897 він відкрив своє власне виробництво A.L. Sausage & Packing Company у п'ятиповерховій будівлі. По сусідству з ковбасним заводом Лютгерт збудував триповерховий будинок для Луїзи та синів, Елмера та Луїса.

На жаль, шлюб Адольфа і Луїзи не був щасливим, і світ мав дізнатися, що за чудовисько ховалося всередині добропорядного зовні сім'янина.





Адольф та Луїза

Адольф та Луїза вирушили на прогулянку ввечері 1 травня 1897 року. Це був останній раз, коли хтось бачив Луїзу живою. 7 травня Адольф заявив про зникнення дружини, але її сім'я запідозрила недобре. Поліція опитувала родичів та друзів та шукала по місту Луїзу або її останки.

Під час обшуку на фабриці Лютгерта 15 травня сторож запропонував заглянути у чан у підвалі, який використовувався для занурення сосисок. Поліцейські заглянули всередину та виявили, що чан наполовину заповнений червонувато-коричневою рідиною. Коли висмикнули пробку біля дна чану, назовні випала купа слизу та дрібні шматочки кісток. Усередині котла поліцейські виявили золоту каблучку з гравіюванням L.L. Поруч із чаном слідчі знайшли пасмо волосся, шматочки одягу та половину вставного зуба.

Після того, як поліція допитала деяких співробітників, з'ясувалося, що Лютгерт наказав робітникам викинути попіл із коптильні. Оглянувши місця, вказані працівниками фабрики, слідчі виявили ще кістки та шматки обгорілої сталі корсету.

Незабаром після цих знахідок Лютгерта було заарештовано і постало перед судом за звинуваченням у вбивстві Луїзи. Процес став сенсацією для ЗМІ, на нього з'їхалися репортери із різних міст.



Завод A.L. Sausage & Packing Company

Під час судового процесу друзі та родичі родини Лютгерта свідчили, що Адольф фізично знущався над Луїзою і зраджував їй. Помічник у коптильні також показав, що 11 березня Лютгерт замовив 170 кілограмів ташу, а 24 квітня наказав працівникам вилити хімікат у паровий чан разом із водою. Той самий робітник заявив, що в суботу, 1 травня, в день зникнення Луїзи, господар включив паропровід у котел і закип'ятив суміш. Наступної неділі та понеділка робітники фабрики допомагали прибирати рідину, що википала з чану, яку або закопували по всій території фабрики, або спалювали в коптильні.

Адольф виправдовувався тим, що його дружина збожеволіла і втекла, поташ використовувався для виготовлення мила для збирання фабрики, а кістки, знайдені на фабриці, належали тваринам. Без тіла було б важко підтвердити, що Луїза мертва. Тому звинувачення мало довести, що суміш ташу могла бути використана для ліквідації тіла, а останки, знайдені в чані, могли належати їй.



Звинувачення встановило, що суміш може розчинити людське тіло, продемонструвавши це практично. За допомогою справжнього людського трупа та котла звинувачення змогло розчинити труп і отримало ту ж червонувато-коричневу рідину.

Процес у справі про вбивство став одним із перших, на якому антрополог був викликаний як свідок-експерт. Сьогодні судові антропологи сумніваються, що доктор Дорсі зміг би визначити, чи були крихітні шматочки кісток людськими чи ні.

Але розлад у шлюбі та наявність обручки Луїзи в чані були просто нищівними доказами. А виправдання Лютгерта тим, що він використав поташ для виготовлення мила, щоб відмити цехи, було безглуздим, оскільки з його суміші вийшло б близько 900 кг мила. Цієї кількості вистачило б на кілька заходів. Та коштувало це дорожче, ніж купівля мила у магазині.



Фабрика сьогодні

У результаті Адольфа було визнано винним і відправлено до в'язниці. Він помер 7 липня 1899 року, але протягом усього свого недовгого ув'язнення стверджував, що він невинний.

Після суду поширилось кілька міських легенд. Найстрашніша з них говорила, що Лютгерт перемолов тіло Луїзи в ковбасу і продав її своїм клієнтам. Але в момент вбивства на заводі не виробляли ковбасу, тому присутність тіла на заводі не мала жодного відношення до виготовлення продукту. Незважаючи на це, чуток виявилося достатньо, щоб продаж ковбаси різко впав під час розслідування та суду над убивцею.



Ходили також історії про те, що примара Луїзи переслідує фабрику. Через кілька років після суду сторож заявив, що бачив привид жінки. Коли сторож повідомив про бачення в поліцію, для розслідування цього явища було направлено два детективи. Детективи нібито стали свідками таємничих вогнів і теж бачили привид Луїзи біля чану, де розчинили її тіло. Ну а в кондомініумах, які знаходяться тут зараз, народ живе тихо, спокійно, їсть ковбасу і з жодними потойбічними вогнями не стикається.