Чарро ескарамуза: як мексиканські жінки захоплюються родео (8 фото + 1 відео)
Його називають кінним балетом, а дівчатка займаються родео із трьох років.
Чарро - це родео, яке давно стало частиною мексиканської культури. Однак якщо мексиканські ковбої-чоловіки відомі на весь світ, то про жінок-наїзниць зазвичай мало інформації за межами Мексики. Але ці королеви родео мають такі ж здібності, що й чоловіки, а також втілюють ті самі цінності.
Вважається, що мексиканці люблять футбол, але справжній мексиканський спорт потребує коней та чоботи. Чарро зародилося дуже давно, у селах, де коні були важливою частиною життя. Селяни перевезли своє захоплення і до міст. Сьогодні цей спорт є традиційним, ним займаються цілими поколіннями. Вміння їздити верхи передається від батька до сина та від матері до дочки, це по-справжньому сімейне заняття.
Вершники родео беруть участь у змаганнях, які проводять кілька разів на рік. Якщо ви хочете відчути себе справжнім мексиканцем максимально зрозуміти атмосферу цієї країни, то такі змагання обов'язкові до відвідування.
Наїзники показують різні трюки на конях, а також вміння керуватися ласо. Раніше родео займалися виключно чоловіки, але останнім століттям жінки також почали їм захоплюватися. Вважається, що жіноче родео натхнене жінками-військовими, котрі боролися за Мексиканську революцію на початку ХХ століття.
У жіночого родео є і своя назва - ескарамуза (escaramuza), і вона дуже відрізняється від чоловічого родео. Якщо чоловіки виступають поодинці, показуючи всю свою майстерність, то жіноче родео набагато складніше. Дівчата-наїзниці завжди виступають у команді з 8 осіб.
Спортсменкам потрібно не лише виконувати трюки на конях та керувати ласо, їм треба робити це все одночасно! Тож ескарамуза називають ще кінним балетом, адже це справжня хореографія на конях.
Вбрання дівчат представляють цілі витвори мистецтва: це пишні сукні з кількома спідницями, прикрашені оборками, вишивкою та бантами. Наїзниці мають яскравий макіяж і, звичайно, сомбреро. При цьому дівчата сидять у жіночому сідлі.
Ескарамуз не має обмежень за віком, на тренування наводять дівчаток з трьох років. Спочатку вони катаються на поні, а потім пересідають на коней. Часто в школах (а у чарро є навіть школи!) одночасно займаються як маленькі дівчатка, так і дорослі жінки, які демонструють дітям всю свою майстерність. Мексиканці вважають, що верхова їзда прищеплює дисципліну та пристрасть, яких не можна знайти в жодному іншому виді спорту.
Цей спорт настільки глибоко відбиває суть мексиканської культури, що ЮНЕСКО зарахувала його до категорії нематеріальної культурної спадщини.