Як це було: використання рогу єдинорога для перевірки їжі на наявність отрут (10 фото)

Вас не існує, але при цьому за вами ганяються натовпи охочих виловити, роздербанити на частини та використовувати кожен шматочок з почуттям, до ладу, розстановкою? Вітаємо: ви – середньовічний єдиноріг.





Хоча ця тварина і вигадана, за час її, так би мовити, неіснування бідолаху неабияк дістали. Витончених копитних переслідують собаки, їх заманюють у пастки з незайманими як приманки і вбивають заради їх магічних властивостей. Згідно з давніми вченими, такими як грецький лікар Ктесій, магічні властивості рогів включали очищення води і вигнання отрути з їжі.



Найяскравіші світила від Аристотеля до Леонардо да Вінчі вірили, що єдинороги існують. А ескулапи в Середньовіччі почали стверджувати, що чистота рогів єдинорога дозволяє виявити отруту. Це твердження зробило роги популярним предметом серед королівських осіб та багатіїв. Відомі випадки, коли європейські дворяни використовували роги, щоб визначити, чи їхня їжа не смертельна.

Але як отримати ріг єдинорога у світі, де немає єдинорігів? І це гарне питання.





Іноді відповіддю був ріг носорога чи моржа. Але найчастіше брали те, що зараз вважається одним із найдорожчих матеріалів у всій історії – бивні нарвалів. Нарвали – невеликі кити, що мешкають в Арктиці, та його єдиний зуб може досягати 30 сантиметрів завдовжки (і навіть більше) і закручуватися, звужуючись до вістря. На них здавна полювали канадські та гренландські інуїти, а також вікінги. У ранньому Середньовіччі, мандруючи морями, вікінги полювали на звірів і добували роги нарвалів, які продавали, не розкриваючи їхнього справжнього походження. Ці роги стали настільки символічними, що до XII століття кручена форма ікла нарвала стала загальноприйнятим зображенням рога єдинорога.



Рога нарвала

Завдяки своїй потенційній містичній силі вони стали майже безцінною рідкістю. У своїй роботі «Келих з рогу єдинорога» історик мистецтва Гвідо Шенбергер зазначив, що «серед речей, які людина шукала для захисту життя та запобігання смерті, жодна не цінувалася так високо, як ріг єдинорога».



Білі єдинороги були наймогутнішим символом. Часто їхню очисну силу приписували святому зв'язку з християнством та Ісусом Христом. В інших випадках вони символізували кохання. Але жодна з цих високих асоціацій не заважала королівським особам купувати роги, які належали мертвим однорогам. Лоренцо Медічі володів бивнем нарвала, що коштував 6 000 золотих монет, а королева Єлизавета I, за чутками, отримала такий бивень вартістю 10 000 фунтів стерлінгів (ціна цілого замку). Данських правителів колись коронували на троні з рогів єдинорога.



Томас де Торквемада

Навіть великий інквізитор Томас де Торквемада – засновник іспанської інквізиції брав із собою у поїздки шматочок рогу. Втім, запобіжні заходи Томаса можна зрозуміти: підступні єретики запросто могли відправити інквізитора на той світ, підсипавши якусь гидоту.



Нехитра перевірка

Існувала безліч способів використання не зовсім однорожого рога. Подрібнений бивень нарвала посипали на рани та ковтали, щоб вилікувати хворобу. Але найчастіше його використовували виявлення отрути. З шматочків бивня робили кубки, рукоятки ножів, амулети для носіння на шиї, а ще дрібніші шматочки використовували для перевірки їжі та вина. Отрута виявлялася, якщо кістка змінювала колір або починала пітніти. Повна відсутність успішно виявленої отрути не завадила торгівлі рогами.



Бідний дегустатор

Для знаті епохи пізнього Середньовіччя та Ренесансу отруєння було звичайним способом усунення конкурентів та неугодних. Можна припустити, більшість королівських осіб помирало від природних хвороб. Але невиявлення отрути у роки, що передували появі сучасної медицини, породжувала здорові підозри серед тих, хто мав багато ворогів. Мстиві Медічі були великими шанувальниками рога єдинорога, а Марія, королева шотландців, хотіла випробувати його на собі, поки перебувала в полоні у своєї кузини, Єлизавети I. Але крім рогу єдинорога королівські особи зазвичай змушували слугу спробувати їхню їжу. Очевидно, що цей спосіб був набагато ефективнішим.



Кубок Яна Вермеєна з нібито бивня єдинорога

З початком розвитку науки та доказових експериментів віра у чудодійні властивості рогів почала згасати. І в наші дні роги єдинорога, які насправді такими не є, залишилися хіба що тільки в музеях як цікаві експонати.