Волосся мертвих родичів – найкраща шапочка (6 фото)

У Китаї є народ, який називається Лонг Хорн Мяо, що в перекладі означає «довгорогі мяо». Вони й справді довгорогі, бо носять головні убори у вигляді великих рогів. Але найголовніше - з чого це волосся зроблено. Аж волосся на голові ворушиться!





Довгорогі Мяо ретельно збирають кожне своє волосся, що випало, протягом життя. Щоправда, не всі, а лише жінки. Хоча кажуть, що раніше таке практикували чоловіки.



Отак приблизно й бігала покоївка навколо принцеси Амідали!

Після кожного розчісування дівчата знімають волоски, що випали, з гребінця і кладуть у свій «волосяний банк». Це буде їхня спадщина для нащадків.

За їхньою вірою волосся не можна викидати, це як власноруч викинути пам'ять і силу роду. Краще передати цю силу своєму предку. Тому «роги» вважаються багатшими, чим більше для цієї шапки накопичено волосся. Це як спосіб похвалитися – ось як мої предки дбали про мене, ось який у мене славний рід!





Придивіться, це тисяча скатаних дрібних-дрібних волосяних кісок

Волосся накопичуватиметься роками, щоб потім дочки та онуки зробили з них для себе пишний головний убір. А рогом він називається через форму основи, яка кріпиться на голові з боків, вона схожа на великий бичачий ріг. Виходять справді два таких роги, як одна з зачісок Королеви Амідали із Зоряних війн.

Носять ці роги не щодня, а на важливі дати – на згадку про якогось улюбленого родича, або на свята.



Треба визнати, що й національні костюми у них також просто шикарні.

Суть у тому, що волосся зберігається довго, так що в сім'ях накопичуються роги з волосся пра-прабабусі і навіть пра-пра-прабабусі.

Довгорогі мяо - невелике за чисельністю китайське плем'я, що проживає в Люпаньшуй. За останніми підрахунками їх всього близько 5 тисяч людей. Але вони змогли не розчинитись у загальній масі та зберегти свою унікальну традицію залишати накопичене волосяне багатство своїм дочкам та онукам.



Ось цей ріг - основа, на який нагручується волосся бабусі

Багато жителів племені вже давно працюють не у своєму містечку, а по всьому Китаю не виробництвах. Але коли настає китайський новий рік, вони стікаються у своє гірське селище, надягають роги з волосся бабусі та танцюють традиційні танці.

А раніше місцеві жінки, які не покидали селища, носили такі перуки щодня. І чим давніший твій рід, тим важче твоя шапка, але носити її треба з гордістю.



Навесні вони танцюють традиційні народні танці, бо пам'ятають своє коріння