Джордж Меллорі – герой чи невдаха? (10 фото)

Досягнення вершини гори Евересту – найважливіша і при цьому одна із найскладніших альпіністських цілей. Сходження на вершину найвищої гори у світі є піком кар'єри багатьох знаменитих альпіністів.





Але багато років гора перемагала всіх, хто намагався на неї зійти. Лише у 1953 році команді Тенцінга Норгея та Едмунда Хілларі вдалося досягти вершини та благополучно повернутися. Їхнє сходження стало першим підтвердженим випадком підкорення вершини Евересту.



Еверест

За десятки років до цього знаменитого сходження багато команд досягали базового табору Евересту і намагалися піднятися вище, але були зупинені висотою, погодою, а також розмірами та непрохідністю гори.

Але одна експедиція викликала багато обговорень і домислів протягом багатьох років. Джордж Меллорі та Ендрю Ірвін загинули на схилах Евересту під час своєї спроби. Але питання, чи встигли вони до своєї загибелі дістатися вершини, залишилося без відповіді.

За кілька десятиліть до Едмунда Хілларі





Ендрю Ірвін та Джордж Меллорі.

Джордж Герберт Лі Меллорі був учителем та професійним альпіністом. У 1924 році, майже за три десятиліття до спроби Тенцінга Норгея та Едмунда Хілларі, він приєднався до експедиції генерала Чарльза Брюса, щоб спробувати підкорити Еверест.

Члени експедиції використовували новітнє альпіністське обладнання та технології, включаючи додатковий кисень. Вона стала другою спробою британців підкорити Еверест (перша була зроблена в 1922). Меллорі консультував попередню експедицію, і запропонований саме ним маршрут сходження на гору був використаний.

Команда з 12 альпіністів та 60 місцевих носіїв досягла перевалочного пункту в Тибеті до кінця березня. Потім розпочалася подорож до базового табору Евересту. Через місяць вони дісталися свого табору, де відпочили, готуючись до спроби підкорення вершини.



Монастир Ронгбук з видом на Еверест

Подорож до цієї точки не обійшлася без подій. Брюс вже відмовився від участі у поході, його підкосила малярія. Крім того, група не отримала благословення ченцями високогірного монастиря, який стояв на шляху до базового табору. Цей суто ритуальний етап багато хто вважав життєво важливою умовою безпеки та успіху експедиції.

План полягав у тому, щоб розбити чотири табори на різній висоті на схилі гори. Останній – четвертий та найвищий на висоті 7 000 метрів знаходився на північному перевалі – запаморочливо крутому та високому, який вів до вершини гори.

Щоб підкорити вершину, альпіністи, які роблять спробу, мали пройти три щаблі під час підйому. Перша – поле валунів, де розбита земля та масивні перешкоди украй ускладнюють просування. Дві інші - стрімкі скелі, де альпіністи будуть змушені здійснювати вертикальні підйоми, щоб продовжити шлях.

Друга спроба Меллорі



Меллорі на Евересті в 1922 році

5 червня 1924 року Меллорі та Ірвін вирушили у свою фатальну подорож на гору. Насправді ця спроба була другою для Меллорі і третьою для експедиції.

Перша спроба, в якій брав участь Меллорі, мала успіх: на вершині гори був розбитий табір, який згодом мав допомогти в наступних сходженнях. Передбачалося, що таких таборів буде два, але Меллорі не зміг дістатися місця другого табору і був змушений повернути назад.



Експедиція 1921 року. Меллорі крайній праворуч у верхньому ряду

Друга спроба, зроблена двома альпіністами, які пройшли повз Меллорі, коли він повертався з першого сходження, була успішнішою: вони досягли висоти 300 метрів від вершини, перш ніж виснаження і зростаюча складність рельєфу змусили їх повернути назад. Обидва альпіністи успішно повернулися до четвертого табору.

Меллорі та Ірвін несли з собою кисень і розуміли, що їхнє сходження, швидше за все, стане останньою спробою підкорення вершини в експедиції. Напарник Меллорі, Ірвін, був не такий досвідчений порівняно з іншими альпіністи. Але вони були близькими друзями, і Меллорі вважав його здатним зробити сходження.



В останній записці Меллорі, яку приніс один із носіїв, йшлося про спробу підкорення вершини 8 червня. Це був останній раз, коли хтось чув про цих двох альпіністів: обидва загинули під час спроби сходження.

Оделл і зустріч біля вершини



Ноель Оделл

Більшість розбіжностей навколо спроби Меллорі пов'язані з повідомленням про зустріч двох альпіністів, зробленим іншим членом експедиції Ноэлем Оделлом. Він стверджував, що бачив їх далеко над собою, біля основи другого ступеня на шляху до вершини. Чоловіки змогли пройти її, і Оделлу здалося, що вони мають всі шанси дістатися до вершини.

З того часу багато хто висловлював думку, що Оделл був неправий або помилявся у своїх твердженнях. Мало хто вірив, що Меллорі та Ірвін могли піднятися на другий щабель так швидко. Навіть сьогодні таке швидке сходження неможливе. Під тиском експертів Оделл кілька разів змінював свідчення.



Хрестом-1 позначено місце виявлення останків Меллорі, позначки на передвершинному гребені відповідно 1-й, 2-й і 3-й ступінь

Однак тільки Оделл достеменно знав, що бачив того дня. Сучасні альпіністи позитивно оцінюють ймовірність успішного досягнення Меллорі вершини, виходячи з його альпіністської майстерності, наявного спорядження та часу, яким він мав у своєму розпорядженні для підкорення вершини. Але їх там не було, і вони не бачили, що бачив Ноель.

Меллорі, знаючи, що це остання спроба, і вирішивши підкорити гору для престижу британців, мав бути гранично зосереджений на сходженні. Можливо, завдяки надлюдським зусиллям двох друзів їм вдалося це зробити?



Навіть зараз, через століття, невідомо, що сталося під час тієї фатальної спроби. Тіло Меллорі було знайдено у 1999 році, але що з ним трапилося, так і залишилося невідомим. Розташування його останків та інших предметів, знайдених під час сходження, не дає переконливих доказів на користь жодної ну іншої версії.

Проте є проблиск надії, що одного разу відповіді можна знайти. Ірвін, супутник Меллорі, під час сходження носив із собою фотоапарат. І якби пара досягла вершини, то, напевно, знайшлися б фотосвідчення цього дивовижного досягнення.

Але тіло Ірвіна і фотоапарат, який він ніс із собою, так і не знайшли. Можливо, колись у майбутньому фотографії, зроблені ним на небезпечних, але таких привабливих схилах найвищої гори світу, будуть оброблені. І тоді світ точно дізнається, чи були Меллорі та Ірвін першими підкорювачами Евересту.