Під кукурудзяним полем понад 130 років ховався затонулий пароплав, трюми якого були набиті цінним вантажем (13 фото)

1988 року в штаті Канзас, у полі на глибині 15 метрів, мисливці за скарбами виявили пароплав, який затонув 132 роки тому. Як судно виявилося на такій глибині, чому його шукали шукачі скарбів і що на його борту було знайдено розповім у цьому пості.





Знайдений пароплав називається "Арабія". Його збудували у 1853 році і цього ж року ввели в експлуатацію. Він був вантажопасажирський тип пароплавів з великим гребним колесом. Дуже цікавий факт пов'язаний із його назвою. Справа в тому, що американці мають приказку "добре побудований пароплав попливе і по пісках Аравії". Виробник заявляв, що це чудове судно і тому його назвав. Щоправда плавати "Арабії" судилося недовго.



Художня реконструкція аварії пароплава "Арабія"

Якщо говорити про Міссісіпі, головну водну артерію США, то це порівняно спокійна річка, особливо якщо спуститися нижче за течією, на відміну від Міссурі - другої за повноводністю притоку Міссісіпі. Міссурі дуже складна та навіть небезпечна для навігації річка. За все 19 століття тут затонув не один десяток судів і загинуло багато людей. Підступні мілини, що переміщуються через сильну течію, та повалені дерева, були справжнім бичем річки. Тим часом перевезення Міссурі були дуже прибутковою справою. Так лише один рейс пароплава за часів "Арабії" міг коштувати до 15 тисяч доларів.





Розкопки пароплава "Арабія"

5 вересня 1856 року Арабія вирушає із Сент-Луїса до Су-Сіті. Загалом на борту було близько двохсот тонн вантажу та 130 осіб, рахуючи команду. Після короткої зупинки в Канзасі пароплав знову виходить на річку і за годину пасажири почули тріск і відчули сильний удар. Притоплений стовбур горіхового дерева виявився непоміченим та пробив дерев'яну обшивку корабля завтовшки 76 міліметрів. За спогадами одного з очевидців, трюми дуже швидко наповнилися водою і пароплав почав кренитися. Для пасажирів "Арабії" все пройшло добре. Люди успішно евакуювалися на шлюпках і відбулися лише легким переляком, чого не сказати про судно і його вантаж. Річка в цьому місці була не надто глибокою і опустившись на дно на поверхні, залишилася тільки лоцманська рубка.

Спроб підняти його спочатку не було. Страховики навіть не розглядали цей варіант, адже це буде дорожче, ніж виплатити страхове відшкодування. Через деякий час навколо "Арабії" стали ходити чутки, що на її борту були коштовності та сотні діжок дорогого віскі. Почалися безуспішні спроби заповзятливих громадян дістати з дна вантаж. До речі, алкоголь справді був серед зареєстрованого вантажу, а крім нього сигари, порцеляна, косметика, ліки та інші товари. Чутки про незліченні багатства посилилися після того, як у 1871 році місцеві жителі все-таки змогли підняти з дна кілька бочок з віскі та ящик порцелянового посуду.



Вантаж пароплава "Арабія" у музеї

Але по-справжньому серйозні спроби підняти щось із трюмів затонулого судна належать Роберту Тредвею та Генрі Тобнеру. У цей захід вони вклали 2000 доларів і працювали 4 місяці. Але результат не виправдав очікувань, адже їм вдалося підняти лише скриньку з капелюхами. До кінця 19 століття русло Міссурі саме в тому місці, де сталося аварія корабля почало зміщуватися і в результаті пішло в бік приблизно на 800 метрів. Пароплав у свою чергу був похований під шаром піску, глини та землі, які несли водні потоки, у гідрології це називається наноси. У результаті там, де раніше було русло, тепер суша, а корабель буквально знаходився під землею. Протягом 20 століття ще робилися спроби розкопати "Арабію", але вони були невдалими. Аж до 1987 року.







Законсервовані ягоди знайдені на борту "Арабії"

Пошуком затопаного пароплава "Арабія", що колись затонув, зайнялися підприємці брати Грег, Девід, їх батько Боб Хоулі, а також їхні партнери Джеррі Меккі і Дейв Латтрелл. У сімейства Хоулі був невеликий бізнес, пов'язаний з холодильними апаратами, але багато на цьому заробити не вдавалося. Тоді разом з Джеррі та Дейвом вони вирішили шукати та продавати давнину. Для цього їм довелося їздити по всьому штату в пошуках скарбів, але й тут особливо нічого не виходило. Тоді компанія вирішила вивчити старі газети і натрапила на статті про пароплав "Арабія", що затонув у 1856 році. Їх це зацікавило і тому було вирішено заглибитися в це питання і стати першими, хто нарешті дістане весь вантаж із судна. Зіставивши сучасні (на той момент) карти зі старими, вони виявили старе русло, але там тепер знаходилася ферма, власником якої був Норман Сортор, який після переговорів надав поле для розкопок.







Знахідки з пароплава "Арабія"

Пошуки розпочалися у липні. Поле було перевірено магнітометром та з'ясувалося, що на глибині близько 15 метрів справді знаходиться велика металева аномалія. У листопаді того ж року розпочалися роботи з відведення ґрунтових вод та безпосередньо самі розкопки. Було вирішено проводити їх узимку, коли рівень води у річці мінімальний. Першу знахідку зробили вже 30 листопада, це була пара взуття, а у грудні виявили цілу скриньку з товарами. Всю зиму велися роботи.

Серед вантажу пароплава "Арабія" були, як звичайні товари на кшталт взуття, косметики, інструментів, мазі, таблетки та інші ліки та ін. набори посуду, сигари, були навіть устриці та кава у зернах і навіть зброя.





Роботою сімейства Хоулі та партнерів були незадоволені археологи. Вони критикували "мисливців за скарбами" за те, що ті зовсім нічого не тямлять у розкопках та консервації. За законами штату Канзас все ж таки довелося найняти справжніх археологів, щоб ті контролювали процес. Самі ж підприємці в центрі Канзас-Сіті (сучасна назва міста Канзас) розпочали будівництво музею "Арабії", яке коштувало їм 750 тисяч доларів. 1991 року музей було відкрито для відвідувачів. Скрізь виставлені оригінали не тільки вантажу з пароплава, а й самі частини судна: якір, гребене колесо, різні механізми та інше. У музеї є навіть уламок дерева пароплава, що пробив обшивку.



Колекція зібрана в музеї є найбільшою колекцією предметів довоєнних часів США. Це буквально зріз, через який ми можемо краще зрозуміти, чим займалися люди тоді, що було в них у побуті тощо.