Дзеркало тріснуло: реальна історія роману Агати Крісті (11 фото)

У центрі книги (в інших перекладах "...І в тріщинах дзеркальне коло") лежить історія відомої актриси, яка під час вагітності заразилася краснухою. Жінка дізнається, хто саме винен у її горі та робить помсту метою свого життя.





Джин Тірні сьогодні мало хто згадає, адже вона була однією з найталановитіших акторок класичного Голлівуду. Їй вдалося попрацювати майже з усіма найбільшими режисерами золотого віку Голлівуду (між 1910-ми і 1960-ми роками), але один скороминущий дотик повністю зруйнував життя Джін Тірні.



Актриса в 1943 році була вагітна своєю першою дитиною і вирішила востаннє вийти на публіку, перш ніж відправитися відпочивати і готуватися до пологів. У ті часи голлівудська їдальня була чимось на зразок клубу, куди нерідко приходили американські солдати, щоб відпочити перед поїздкою на фронт. А відомі актори приходили туди, щоби надати підтримку солдатам і надихнути тих, хто може не повернутися додому.

Джоан Кроуфорд, Бетті Грейбл, Хеді Ламарр, Ріта Хейворт, Джоан Фронтейн, та багато інших актрис приходили туди, щоб пригостити солдатів бутербродами з кавою та потанцювати з ними.





Джин Тірні з чоловіком Олегом Кассіні

Чоловік актриси ще на початку війни виїхав на фронт добровольцем. А вона їздила госпіталями, брала активну участь у патріотичних заходах, намагалася підтримати бойовий дух солдатів, роздавала автографи.

Тієї ночі Джин також вирішила піти підтримати солдатів американської армії. Кілька годин вона роздавала автографи і тиснула руки тим, хто хотів торкнутися зірки екрану.

Вже за кілька днів Тірні прокинулась і побачила червоні плями на обличчі та руках. Лікарі поставили діагноз – краснуха.

Так, це вважається дитячою хворобою, яку діти відносно легко переносять. Але для вагітної жінки – це вирок. Практично будь-яка дитина, яка народилася у мами, що перехворіла на краснуху, з'являється на світ з важкими патологіями. У той рік вакцини ще не було. І не було її ще 20 років. Лікарі просто радили уникати скупчень людей у першому триместрі вагітності.



Довгоочікувана Антуанетта Дар'я народилася 1943 року, раніше терміну. І вже у перші кілька днів лікарі повідомили гірку звістку Джин та її чоловікові, Олегу Кассіні: Дар'я була практично повністю сліпою та глухою, а пізніше у неї було виявлено серйозне розумове відставання. Все це було результатом краснухи, на яку перехворіла мама. Дівчинка важила трохи більше кілограма при народженні і їй одразу зробили понад десять переливань крові.

Олег і Джин кинулися до всіх світил медицини, але результат завжди був однаковий - їхня дочка назавжди залишиться інвалідом і їй буде потрібно догляд, неможливий у домашніх умовах.



Джин із Дар'єю

Малій було чотири роки, коли батьки змогли прийняти очевидне, але таке важке рішення: помістити Дарину до лікарні. Майже все життя вона пробула в спецустанові в штаті Нью-Джерсі.

Джин ненавиділа себе. Вона звинувачувала у всьому лише себе. Незважаючи на те, що у них із Олегом народилася ще одна, цілком здорова, дочка, психічний стан актриси стрімко погіршувався. На зйомках вона забувала текст, постійно запізнювалася на зміни. Джин стала найчастішим гостем клініки для психологічної реабілітації. Олег говорив: "Вона почала розвалюватися і жити життям "абсолютних страждань та розпачу".

Не витримавши стану дружини, Олег вирішив піти від неї. Йому набридло бути нянькою для Джин.



З Олегом Кассіні

Більшість 50-х років минулого століття пройшла для Джин у поїздках з одного центру психологічної допомоги до іншого. Її мучили постійні суїцидальні думки та маніакальна депресія. 27 сеансів шокової терапії. 27! Це ще більше підірвало її стан та пам'ять.

У 1953 році її концентрація стала практично нульовою, що, звичайно ж, далося взнаки на роботі. У фільмі "Могамбо" її, зрештою, замінили на Грейс Келлі.

У грудні 1957 року Джин стала на підвіконня квартири своєї мами на Манхеттені (14 поверх), де простояла 20 хвилин, просто дивлячись униз. Після цього Джин негайно поклали в психіатричну клініку, тому що цей постПок був розцінений як спроба суїциду.

Вийшовши з лікарні, актриса почала працювати в магазині.



Але повернемось трохи назад. Через два роки після народження Дар'ї Тірні сиділа зі своїми друзями у кафе, коли до неї підійшла жінка і розсипалася в компліментах, повторюючи, що вона велика шанувальниця Джин. А потім вона сказала: "Ви, напевно, мене не пам'ятаєте, але пару років тому ви потиснули мені руку і я ніколи цього не забуду. Я тоді хворіла на краснуху, але не змогла пропустити зустріч з вами, і тому прийшла, незважаючи на погане самопочуття Всі казали, що мені не варто йти, але я просто мала це зробити: адже ви були моєю улюбленицею! Фанатка пишалася своїм вчинком, мовляв, ось на що вона готова заради своєї коханої актриси. Тірні тільки спитала, коли саме це сталося і дата збіглася з часом, коли вона носила дитину.



Це підкосило Джин ще більше. Вона зрозуміла, що її слава і популярність призвели до того кошмару, на який перетворилося її життя. Так. Зовсім не ідіотка-фанатка, яка думає лише про себе.

Джин захлиналася у почутті провини. Вона не могла пробачити себе.

"Порожнеча всередині мене була як печера. Вона була милою дівчинкою із золотими кучерями і ніжною шкірою. Зовні вона виглядала як будь-яка інша дитина. Я оплакувала Дар'ю і оплакувала себе."



Здавалося, що далі на Джин чекає лише повільне згасання в якійсь із лікарень США. Ніщо не могло повернути її до життя - ні шанувальники, ні швидкоплинні романи, ні друга дочка Христина.

Але техаському нафтовому магнату Говарду Лі вдалося неймовірне. Вони познайомилися 1958 року.

Чоловік був старший за актрису на 20 років і зовні зовсім не був схожий на героя-коханця. Але саме ця людина зуміла зробити Тірні щасливою.

Христина ділилася спогадами: "Говард дуже любив маму. Він буквально розумів слова зі шлюбної клятви "в багатстві та в бідності, у хворобі та здоров'ї, і поки смерть не розлучить нас..."



З Говардом

Джин вийшла заміж за Говарда і навіть повернулася до кіно, на якому, здавалося, поставила хрест. Її краса, незважаючи на всі прикрощі, шокову терапію та медикаменти, залишалася такою ж привабливою. Вона говорила Джону Кеннеді на банкеті з приводу закінчення чергових зйомок: "У мене є чоловік, який любить мене, і йому все одно - божевільна я чи ні".

Говард помер у 1981 році і його смерть стала другою величезною трагедією для Джин. Всі десять років, до власної кончини, Тірні була спустошена, замкнута і хотіла швидше "піти" до нього. До того, хто любив її, попри все.

Джин померла 6 листопада 1990 року.



Фото, зроблене останніми роками