Коулрофобія: чому ж багато хто боїться клоунів? (7 фото)
Відомо, що у світі існує безліч фобій - від самих невинних, до колосальних незручностей, що завдають людям, і псують якість життя. 
Але страх клоунів? Веселих хлопців із гумовими червоними носами та у смішних костюмах? Дивно.
Називається ця фобія "коулрофобія". "Сoulro", у перекладі з грецької означає "актор, який розважає публіку. Людина, яка страждає від цього страху, може лякатися не тільки особистої зустрічі, але й образа в кіно або на картинках. 
При зустрічі з клоуном у людини може початися справжня панічна атака – серцебиття, неможливість вдихнути, тремор, оніміння мови та кистей та неконтрольований страх смерті. У вухах дзвенить, голова паморочиться, всі звуки стають тихішими. Хочеться кликати на допомогу, сховатись. Загалом так собі і це справді складно пояснити тому, хто ніколи не переживав панічну атаку.
Зрозуміло, що нещасна людина з коулрофобією намагатиметься уникати розважальних заходів і тим більше цирків. Саме тому, до речі, Макдональдс відмовився від образу відомого Рональда Макдональда. 
Фахівець з вивчення фобій, Адам Кокс, заявив, що у виникненні цієї фобії винне саме суспільство. Ніхто не народжується з острахом клоунів за замовчуванням. Причина виникнення може бути прихована в дитячих переживаннях, якщо малюка налякав дитячий аніматор або може бути надмірно нав'язливий Дід Мороз. 
Тобто це просто могла бути одягнена в яскравий одяг і нафарбована гримом людина. Особа прихована, отже розглянути наміри не виходить і це викликає тривогу. Дитяча реакція цього нормальна. 
Кадр із фільму "Сумна балада для труби"
Клоуни частенько виглядають так, ніби в них застигла посмішка і складно уявити, про що вони думають насправді. Великий рот, величезні черевики, масивний одяг – це може психологічно тиснути та нервувати. Особливо, якщо у клоуна сумні, справжні очі і при цьому він широко посміхається. До речі, дослідження та опитування показали, що у відсотковому співвідношенні клоунів більше бояться жінки, ніж чоловіки. 
Та й вплив медіа. Був такий серійний убивця Джон Уейн Гейсі, який підробляв клоуном (але у костюмі ніколи не вбивав). Але його ЗМІ негайно охрестили "Клоуном-вбивцею", і саме так його запам'ятала публіка.
Потім був фільм "Клоуни-вбивці з космосу", а коли вийшов роман "Воно" Стівена Кінга і наступні його екранізації, то клоуни стали синонімом жаху. Потім з'явився Джокер, який, звичайно, не клоун за вдачею, проте образ саме такий. 
Джон Уейн Гейсі у костюмі
Террі Пратчетт якось сказав: "Жоден клоун смішно не виглядає. У цьому весь сенс. Люди, побачивши їх, сміються, але тільки з чистої нервозності. Клоуни потрібні виключно для однієї мети: після того, як ви їх побачили і що б з вами потім не трапилося, ви будете радіти цьому, як немовля. Приємно усвідомлювати, що на світі є хтось, кому зараз набагато гірше, ніж вам".
