Які спортивні змагання були доступні для жінок Стародавньої Греції (6 фото)

Багато чого ми завдячуємо давнім цивілізаціям. Папірус, що став першим папером, прийшов до нас із Стародавнього Єгипту, за багатьма даними відомо, що бетон прийшов до нас від римлян. Греки ж дали величезний пласт філософії, розвинули демократію, досягли багато чого в мистецтві, літературі та медицині. І греки ж зародили таке явище, як масові спортивні змагання.





Ті самі Олімпійські ігри, які сьогодні ділять на зимові та літні та проводять раз на чотири роки. На них з'їжджаються спортсмени та спортсменки з усіх куточків світу. У Стародавню Грецію поділ був іншим: допускалися лише чоловіки. Але для жінок були спеціально вигадані Герейські ігри.



Перші Олімпійські ігри пройшли в 776 році до н.е., а останні в 393 році н.е. Учасники за рівнем популярності ставали на один рівень із філософами, вченими, політиками та поетами. Їх навіть починали обожнювати і вважали, що статуї атлетів можуть допомогти в лікуванні різноманітних недуг.

До наших днів із давньогрецьких видів спорту дійшли боротьба, п'ятиборство, кулачний бій. Вони, звичайно, вже дещо змінили. Олімпійські ігри були відомі всім і досі можна знайти інформацію про великих переможців тих ігор та рекорди, поставлені спортсменами.

А ось про Герейські ігри відомо не так багато.





Назвали їх на честь богині Гери. У змаганнях брали участь переважно молоді дівчата. Є свідчення, що вони схожі на якийсь обряд ініціації перед початком дорослого життя.

За рядом свідчень, ці ігри перестали проводити в 4 столітті до н.е., коли імператор Феодосій I Великий оголосив, що всі такі змагання та заходи поза законом.



Давньогрецькі жінки були обмежені у правах (у всіх містах крім Спарти). До виборів їх не допускали, вони не могли володіти землею та нерухомістю, та й взагалі їх завданням вважалися пологи та зберігання вогнища. Освіта могли здобути лише дівчата з дуже заможних сімей, та й то не завжди. Але підтримувати себе у чудовій фізичній формі їм ніхто не забороняв - адже так вони ставали тільки здоровішими і могли народити здорове потомство. Сильна та атлетична жінка вважалася красивою і їм ніхто не міг заборонити влаштувати між собою змагання, хто сильніший. В основному, змагалися вони в бігу, що в жодне порівняння не йде з чоловічими іграми.



Письменник і географ з Стародавньої Греції Павсаній згадував у своїх нотатках, що дівчата змагалися в гіпоосі, стадії, доліхосі та діаулі.

Гіппіос – це чотириразове подолання доріжки. Стадія – це пробіг 200 метрів. Долихос – біг на дистанцію від 7 до 24 стадій (дані різні). Діаул – пробіг однієї стадії, потім розворот і пробіг назад.

Переможниця нагороджувалась лавровим вінком та гарну частину коров'ячої туші (усю корову приносили в жертву богині Гері).



Офіційною чемпіонкою Олімпійських ігор була Кініска зі Спарти, яка була дочкою царя Архідама II – у 396 році та у 392 до н.е. її кінські упряжки виграли у заїздах квадриг. Керував ними, зрозуміло, найнятий погонич, адже жінці загрожувала смертна кара, якби вона з'явилася на території проведення Олімпійських ігор. Переможцями тоді оголошували власника упряжки. Саме на честь Кініскі, яка так спритно оминала правила участі в Олімпійських іграх, ставили пам'ятники. Її приклад наслідували ще кілька дівчат, але жодна не змогла навіть близько підійти до рекорду першопрохідниці Кініскі.