Таємниця вбивства у закритій кімнаті (4 фото)

Якщо вбивство скоєно в замкненій кімнаті, то це явно самогубство. Але бувають і винятки, що змушують поламати голову любителів детективного жанру





30-річний американець Ісідор Фінк володів у Нью-Йорку невеликий пральні. Того вечора, 9 березня 1929 року, він завершив справи і пішов у свою кімнату при пральні, щоб відпочити. Після 10-ї вечора його сусідка почула шум боротьби. Потім пролунали постріли. І настала тиша. Жінка викликала поліцію.



Будівля, де розгорталися події

Прибулий патрульний побачив, що двері та вікна кімнати Фінка замкнені зсередини. Щоб відсунути потужну засуву, довелося задіяти помічника – худорлявого хлопчика, оскільки дорослий не зміг би протиснутися у вузький віконний отвір.

Фінк був повністю і безповоротно мертвий. Підтвердженням служили два кульових поранення в груди і перебита кулею ж в області зап'ястя лівої руки. Ретельний обшук кімнати не дав результатів: пістолета ніде не було. Виключалася і версія з пограбуванням: у кишенях власника та в ящику столу були гроші. Відбитків, крім тих, що належать Фінку в кімнаті не виявилося.

Хто вбив Ісідора Фінка?



Опитування знайомих Ісідора показало, що чоловік вів тиху відокремлене життя. Ворогів не мав. Щоправда, панічно боявся грабіжників, адже кожен зароблений цент коштував йому праць. Навіть друзів він маринував на порозі, щоб точно впевнитись у особистості гостя. І тільки потім відсунув важку засув на двері.

Поліція була збентежена. Першою та досконало неправдоподібною версією став гуттаперчевий убивця-гімнаст. Котрий протиснувся у вузьке вікно, застрелив господаря і ретирувався тим самим шляхом. Але поряд була сусідка, яка нічого такого не бачила.

Другим припущенням стало вбивство із холу. Тобто людина стріляла через фрамугу, попередньо підставивши до вікна щось висока. Однак характер опіку навколо рани на руці був такий, що постріл з дальньої відстані виключався.

Винятково теоретично можна було спорудити з підручних матеріалів підпірку для засуву, щоб створити враження замкненою зсередини дверей. Але доказів цієї версії не було. Та й для неї реалізації знадобився час.



Східна 132-а вулиця, 4, Нью-Йорк у наші дні

У слідства були й абстрактніші версії: манія переслідування, таємні недоброзичливці, про які не здогадувався ніхто з оточення. Навіть версія про інсценізацію власного вбивства. Але навіщо це треба було? Тим більше, що сусідка ясно чула звуки боротьби, а характер поранення руки підтверджував, що загиблий бився з нападником, намагаючись відібрати зброю.

Справа увійшла в історію криміналістики, а загадка замкненої кімнати Фінка залишається нерозгаданою і досі.