Lincoln Continental Mark III (1958-1960) і вся розкіш того часу (10 фото)
Lincoln Continental Mark III - найжахливіше породження епохи "детройтського бароко", в якому елементи аерокосмічного стилю були доведено до абсурду. Автомобіль попереднього покоління можна було порівняти з античною скульптурою, але продажі не виправдали очікувань, причому не тільки через нечувану ціну: стриманий стиль Mark II відлякував покупців, які бажали бачити топовий автомобіль корпорації Ford є більш розкішним! І тут, як кажуть, «Остапа понесло…».
Ford кинувся в погоню за головним постачальником автомобільної розкоші – Cadillac, прагнучи перевершити його, зокрема, й у розмірах. У зрештою, Lincoln Continental Mark III став найбільшим в історії автомобілем з несучим кузовом! Напевно, тоді інженери та маркетологи думали, що це лише початок, але економічна рецесія кінця 1950-х і загальна зміна моди поклала кінець епохи аерокосмічного стилю. Lincoln не вчасно змінив напрямок розвитку дизайну, викотивши надзвичайно помпезний сухопутний крейсер, а на ринку намітилися тенденції до зниження габаритів та відмови від зайвої кількості хрому! Споживач наївся наситився великою кількістю хрому, та й грошей поменшало.
Lincoln Continental Mark III оснащувався найбільшим у лінійці Ford 7-літровим V8 потужністю 375 кінських сил та автоматичною коробка передач з приголомшливою назвою Turbo-Drive. Їхав автомобіль досить бадьоро, розганяючись до максимальної швидкості 190 км/год, але оснащувався барабанними гальмами довкола. Час був такий: розганятися і сяяти автомобілі навчили вже добре, а повертати і гальмувати не дуже.
Дизайн Continental Mark III був виконаний за модою 1950-х років, причому стилісти Lincoln «постаралися» навіть більше, ніж їхні колеги, створювали новий бренд Форда в середньому ціновому діапазоні – Edsel. Обидві групи стилістів не передбачали зміни у перевагах покупців, що спричинило значні збитки. Бренд Edsel взагалі ліквідували, а відділення Continental втратило незалежність і Continental Mark III став топової моделлю Lincoln, хоч і до цього, ні в кого не виникало сумніви, що це Lincoln.
Дизайн, звичайно, спірний, але на стику епох таке трапляється: закінчувалася повоєнна ера надмірностей в автомобільному дизайні, але красивих американських автомобілів менше не ставало. Просто краса ставала іншою, принаймні, протягом 1960-х у США в цьому план все було в повному порядку. А ось на початку 1970-х вибухнув паливна криза і все полетіло в прірву, але тоді Lincoln Continental не підвів.