Навіщо румуни вбираються у шкури ведмедів і танцюють на вулицях (7 фото + 1 відео)

Або як минає ведмеже свято Урсул.





Кожен грудень у багатьох містах та селах Румунії люди одягають справжні шкури ведмедів і танцюють шалені танці. Це одна з найяскравіших і незвичайних румунських традицій, що сягає дохристиянських часів. Як же виник цей дивовижний ритуал?

Народ даки, який жив на території сучасної Румунії та Молдови вважав ведмедя священною твариною. Люди помітили, що життєвий цикл клишоногих збігається з природним: взимку ведмедика впадають у сплячку, а прокидаються навесні, разом із усією природою. Румуни вірили у те, що ведмеді мають цілющі властивості, і навіть своїх новонароджених вони змащували ведмежим жиром, вірячи, що це подарує малюкам удачу та міцне здоров'я.



Однак ведмежий жир був не єдиним способом захистити себе від зла та всього поганого. Перед настанням чергового року по селі водили справжніх ведмедів, які танцювали під музику. Вважалося, що такі танці наприкінці року допомагають відлякувати злих духів. Зазвичай ведмедів водили цигани: вміння навчати клишоногих вони передавали своїм нащадкам.



З часом традиція почала змінюватися, ведмедів стали рідше водити. по вулицях міст та сіл. Проте традиція не зникла, а видозмінилася: перед Новим роком духів стали виганяти не живі ведмеді, а люди в ведмежих шкурах. У такому вигляді ритуал дійшов до наших днів.



Свято отримало назву Урсул: слово

urs

з румунської дослівно перекладається як «ведмідь». До фестивалю починають готуватися за кілька місяців, розучують танці, упорядковують шкури ведмедів і інші вбрання.



Традиційно процесія включає більше двадцяти ведмедів, їх супроводжують приборкувачі у червоних вбраннях, дівчата у традиційних костюми та діти, які співають щось на кшталт колядок.

Пересуватися у шкурі ведмедя не так просто, адже такий старий костюм (багато більше півстоліття) важить понад п'ятдесят кілограмів. Рухатися майже завжди потрібно в нахилі, щоб ведмідь виглядав люто. Якщо людина стане прямо, то ведмежа голова буде звернена до неба.



Найчастіше в костюми вбираються чоловіки чи юнаки, але бувають серед танцюристів та жінки.

Учасники фестивалю рухаються під ритмічну музику барабанів та флейт, однаково пританцьовуючи. Керує церемонією приборкувач: він же хореограф та режисер, який ставить ведмежий танець.



У приборкувача зазвичай в руках батіг, у учасниць-дівчат — палиці в руках. Фіналом цього дійства стає смерть ведмедів, а потім воскресіння. Свято здавна вважалося символом переродження та оновлення: старий рік вмирає, щоб відродитись.

Звісно, у сучасних реаліях Урсул сильно видозмінився. Так, Зазвичай танцюристи мали заходити у кожен будинок, цим відганяти від кожного житла злих духів. У наші дні Урсул – це просто парад, який закінчується у центрі міста святковою виставою.