10 російських акторів, які померли в забутті та злиднях (17 фото + 3 відео)

Акторська професія – ненадійна та ризикована. Сьогодні артист може бути затребуваний і всіма любимо, а завтра тренд змінюється, з'являються нові обличчя, і вчорашнього кумира все забувають. Якщо в останній час актори мають можливість отримувати великі гонорари, вкладати кудись гроші і таким чином забезпечувати своє майбутнє, то в СРСР і після його розвалу це було неможливо.

Радянський актор жив на невелику зарплату, а після 1991 року десятки іменитих зірок викинули на узбіччя життя без засобів для існування. Ми пропонуємо вам прочитати про долі радянських артистів, які померли в злиднях і забутті.

Ім'я Олексія Смирнова пам'ятають мало хто, але в обличчя його знають усі

Олексій Смирнов

Актор Олексій Смирнов – з тих, чиє ім'я не пам'ятає ніхто, але кінообрази міцно залишає в пам'яті. Смирнов переважно знімався в епізодичних, характерних ролях, але з них пам'ятають всі російські телеглядачі. Так, він зіграв бешкетника Федю у фільмі «Операція «И» та інші пригоди Шурика», механіка Макарича у картині «У бій йдуть одні старі», а також багато інших.

Смирнов ніколи не міг побудувати стосунки з жінками, після поранення на війні став безплідним і тому так і не одружився. Надломився Смирнов після смерті друга Леоніда Бикова - почав багато пити, незважаючи на проблеми зі здоров'ям. Незабаром він потрапив до лікарні з ішемічною хворобою серця, проте не зміг відмовитись від алкоголю і там.

Його виписали 7 травня 1979 року, і того ж дня він помер. Всенародна слава не зробила його щасливою та не принесла йому друзів. На могилу до Смирнова довгий час ніхто не ходив - вона заросла травою і протягом 25 років ніхто не міг її знайти. Місце поховання Олексія Смирнова виявилося недавно абсолютно випадково.

Олексій Смирнов – майстер комічного епізоду

Олександр Білявський

Олександр Білявський у ролі злочинця Фокса

Один із найелегантніших радянських акторів у молодості багато знімався, причому в основному в ролях «чарівних негідників» – чого тільки варта роль Фокса у міні-серіалі «Місце зустрічі змінити не можна» з Володимиром Висоцьким.

Останній фільм за участю Олександра Білявського вийшов 2008 року, де він зіграв невелику роль губернатора. Це була картина «Поцілунок не для преси» з Андрієм Паніним у головній ролі. В останні роки життя він не міг активно працювати – заважали проблеми із серцем та наслідки інсульту. Ходив Олександр Борисович із тростиною, почував себе не надто добре. Через відсутність роботи та маленьку пенсію грошей на життя не вистачало.

Загинув Белявський у 2012 році. Артиста знайшли під вікнами будинку, де він жив – Олександр Білявський випав із вікна. Спершу вважалося, що він зупинився на сходовій клітці, щоб ковтнути повітря, і не втримав рівноваги. Однак пізніше друзі та колеги почали говорити про те, що це був свідомий вчинок, а причиною стали злиденне існування та проблеми зі здоров'ям. Олександру Білявському було 80 років.

Олександр Білявський у пізні роки

Тетяна Самойлова

Тетяна Самойлова у фільмі «Летять журавлі»

Зірку 60-х років, актрису Тетяну Самойлову вважали однією з найкрасивіших жінок не лише у радянському, а й у європейському кіно. А 1957 року фільм за її участю – «Летять журавлі» – отримав свій «Оскар». Актрису дізналися на Заході, вона почала отримувати запрошення на зйомки у Голлівуді та у європейських режисерів.

Проте чиновники Держкіно не хотіли відпускати Самойлову на роботу, боячись, що вона стане «неповерненою». За радянських часів їй вистачало роботи й у СРСР – серед її картин на той час є, наприклад, «Анна Кареніна». Із середини 70-х Тетяна Самойлова зовсім зникла з екрану. Згадали про неї лише на початку 90-х років – запросили на 43-й Каннський кінофестиваль як почесний гість.

На жаль, це не стало приводом для повернення в кіно. Першу після 25-річної перерви роль їй запропонували лише 2000 року. Після цього вона зіграла лише у п'яти картинах (наприклад, у «Московській сазі» з Ольгою Будіною та Олександром Балуєвим). Сама актриса говорила, що, якби жила в Голлівуді, лише однієї Анни Кареніної їй вистачило б, щоб все життя прожити безбідно. Померла Самойлова на самоті 2014 року.

Тетяна Самойлова у пізні роки

Нонна Мордюкова

Нонна Мордюкова у молодості

По-справжньому народна артистка Нонна Вікторівна Мордюкова багато знімалася і в радянський, і в новий «капіталістичний» час. На її рахунку були ролі у фільмах Микити Міхалкова («Родня»), Володимира Меньшова (яскравий епізод у фарсовій комедії «Ширлі-Мирлі» з Валерієм Гаркаліним), Георгія Данелія («33»).

Однак всенародна слава і затребуваність навіть у пізні роки мало позначалися як життя. 1999 року вона зіграла свою останню кінороль – у картині «Мама» з цілим сузір'ям молодих акторів. Її партнерами на цьому фільмі були Володимир Машков, Євген Миронов та Олег Меньшиков.

В інтерв'ю Нонна Мордюкова стримано скаржилася на безгрошів'я та принизливе існування на копійчану пенсію. Наприкінці життя вона ділила з сестрою крихітну захаращену квартиру в Крилатському в Москві. Вона багато хворіла, тому не могла заробити на зйомках та концертах. Говорила, що пенсії ледве вистачає на найнеобхідніше, і іноді в магазині вона бере до рук ананас – просто щоб понюхати. Нонна Мордюкова померла у 2008 році у віці 82 років.

Нонна Мордюкова у фільмі «Мама»

Борислав Брондуков

Борислав Брондуков у ролі Федула у фільмі «Афоня»

[media=https://www.youtube.com/watch?v=N0eDfA2yKx4]

Цього актора знають за невеликими, але добре запам'ятаними ролями Федула з «Афоні», інспектора Лестрейда з «Пригод Шерлока Холмса», фальшивого капітана Колбасьєва з «Ми з джазу» та багатьох інших. Перший інсульт Борислав Бронду4в . Незважаючи на серйозний діагноз, він продовжував зніматись у кіно, намагався вести активний спосіб життя. Але за першим інсультом було ще три. Хвороба розтягнулася на десять років, і в останні роки життя – після 1997 року – артист не вставав з ліжка, не міг розмовляти, тільки плакав іноді від туги та приниження. Життя було важким.

Дружина Брондукова Катерина розповідала, що у будинку періодично з'являлися молоді міцні хлопці бандитської зовнішності, які залишали їй трохи грошей. Пара жила у селі Биківня під Києвом, куди навіть відмовлялися їздити лікарі. Часом їсти було зовсім нема чого, і тоді знайомий м'ясник давав родині Борислава Брондукова кістки – з них Катерина варила рідкий суп. Актор помер 2004 року, йому було 66 років.

Борислав Брондуков у пізні роки

Володимир Івашов

Роль Володимира Івашова у фільмі «Балада про солдата» відзначена безліччю нагород

Кар'єра московського актора Володимира Івашова починалася блискуче – він знявся у фільмі Григорія Чухрая «Балада про солдата», коли ще був двадцятирічним студентом ВДІКу. Актор був номінований на престижну британську премію BAFTA, а пам'ятник Солдату-визволителю Болгарії стали називати Альошею на честь його персонажа.

Після першої зіркової ролі були й інші – ад'ютант полковника Кудасова у «Короні Російської імперії» (пісня «Русское поле» після цього стала коронним номером артиста), Печорін у «Герої нашого часу» (щоправда, озвучив роль В'ячеслав Тихонов, оскільки Івашов із через хворобу тимчасово втратив голос) та інші. Щоправда, створювалося враження, що у кіно просто експлуатують його зовнішність, а акторський діапазон Івашова нікого не цікавить.

На початку 90-х Володимир Івашов не був затребуваний у кіно, з роботи з театру Кіноактора його звільнили. Щоб заробити на життя, він влаштувався різноробом: тягав цеглини на будівництві, місив бетон. У 1995 році він помер від внутрішньої кровотечі, що відкрилася — у Володимира Івашова була виразка шлунка. Акторові було лише 55 років.

Пісня «Російське поле» у виконанні Володимира Івашова

Тамара Носова

Тамара Носова у фільмі «Здрастуйте, я ваша тітка»

Народна артистка СРСР Тамара Носова виступала переважно в комічному амплуа. Вона закінчила ВДІК 1950 року і з того часу багато знімалася — щоправда, переважно в епізодах. Серед її відомих ролей — тітонька Аксал у казці «Королівство кривих дзеркал», Донна Роза у «Здрастуйте, я ваша тітка» з Олександром Калягіним, Комариха у «Весіллі в Малинівці» з Михайлом Пуговкіним.

Тамара Носова довго працювала у Театрі кіноактора, тричі була одружена. Але всі три шлюби закінчилися розлученнями, а після смерті матері в 1982 році замкнулася в собі і стала вести практично самотній спосіб життя. 1991 року її «пішли» з театру. Крім того, актриса хворіла: діагноз — «хронічна ішемія серця», яка зазвичай супроводжується тяжкими депресіями, ослабленням пам'яті та уваги.

В останні роки Тамара Носова харчувалася у соціальній їдальні для безпритульних, її пенсії не вистачало навіть на квартплату. Туалет у квартирі артистки не працював кілька років, по хаті шморгали щури. У Носової розвинувся потяг до патологічного накопичення - вона стягувала в квартиру мотлох і сміття з навколишніх звалищ. Померла актриса у 2007 році, після того, як кілька днів пролежала на підлозі у квартирі після інсульту.

Тамара Носова була яскравою комічною акторкою

Тетяна Пельтцер

Тетяна Пельтцер жартувала, що її молодий не бачив ніхто

Глядачі не пам'ятають акторку Тетяну Пельтцер молодою — здається, вона з'явилася на кіноекранах одразу «всенародною бабусею». Цей образ експлуатували і кіно, і театральні режисери. На рахунку Тетяни Іванівни Пельтцер десятки ролей, озвучених мультфільмів, безліч театральних робіт. Серед них — телеверсія «Одруження Фігаро» з Андрієм Мироновим у головній ролі, «Вам і не снилося» з Лідією Федосєєвою-Шукшиною, «Поминальна молитва» з Євгеном Леоновим та інші.

Тетяна Пельтцер прожила довге життя, зокрема й професійно: вона досі працювала в театрі «Ленком» у трупі Марка Захарова. Навіть коли в неї почала розвиватися стареча деменція та актриса забувала слова, у неї були ролі у театрі. У 1992 році вона потрапила до психоневрологічного диспансеру і там зламала шийку стегна. Після травми 88-річна актриса вже не встала. Вона померла від пневмонії у липні того ж року. Преса писала, що Тетяну Пельтцер ховали у закритій труні, бо її начебто жорстоко били у лікарні. Підтверджень цим чуткам не було.

Тетяну Пельтцер поховали поряд із родичами

Сергій Філіппов

Сергій Філіппов завжди мріяв про яскраву трагічну роль, а отримував безглуздих негідників

Артист Сергій Філіппов був справді народним - багато фраз, які його персонажі вимовляли з екрану, пішли в народ. Через специфічну зовнішність, довгу нескладну фігуру Філіппова в основному знімали в комічних невеликих ролях, особливо в зрілі роки.

Серед його ролей — нетверезий лектор із фільму Ельдара Рязанова «Карнавальна ніч» («Чи є життя на Марсі — це науці невідомо!»), епізод у комедії «Дівчина без адреси» («Чого хоче масик? Масик хоче горілки»), роль шведського посла в «Івані Васильовичу» і, зрозуміло, еталонно зіграний Кіса Вороб'янінов в екранізації «12 стільців» Леоніда Гайдая.

Останні роки свого життя Філіппов провів на самоті. Друзі-актори розповіли, що після смерті актора дочка його другої дружини скористалася метушні і вивезла з квартири все цінне — антикварні меблі, коштовності та порцеляну. При цьому гроші на похорон збирав друг та колега Сергія Філіппова Олександр Дем'яненко. Сергія Філіппова поховали у квітні 1990 року.

Чого хоче Масік? Масик хоче горілки

[media=https://www.youtube.com/watch?v=ju5yhdy-GiA]

Михайло Кононов

Михайло Кононов у ролі Нестора Северова у фільмі «Велика зміна»

Кононов почав зніматися в кіно на початку шістдесятих років, проте найбільшу популярність набув у 70-х після головної ролі у міні-серіалі «Велика зміна». Там Михайло Кононов знявся у ролі шкільного вчителя Нестора Северова, а разом із ним грали Олександр Збруєв, Світлана Крючкова, Савелій Крамаров та інші.

Наприкінці 80-х Кононов з'явився у ролі пірата Пацюк у культовому телефільмі «Гість із майбутнього». У фільмі він у парі з В'ячеславом Невинним ганявся за Алісою Селезньовою та хлопчиком Колею, які намагалися врятувати мієлофон. З Михайлом Кононовим зіграла злий жарт його дещо комічна зовнішність. У пізні роки його мало знімали — цей типаж не був затребуваний у кіно 90-х.

Кононов не здавався: він написав книгу спогадів та намагався її продати, проте видавництва не виявили зацікавленості. Через бідність йому довелося продати московську квартиру та оселитися у ближньому Підмосков'ї. За два тижні до смерті він ліг у лікарню із запаленням легень, проте грошей на потрібні ліки не вистачало. Кононов помер улітку 2007 року від тромбоемболії.

Михайло Кононов у пізні роки

Акторська слава примхлива, а натури у артистів тонкі та чутливі. Багатьох підкосив розпад Радянського Союзу і, як наслідок, — комерціалізація кіно. Часто бідність та приниження артисти глушили алкоголем.