Бункер Гітлера під Смоленськом (15 фото)
Досі достеменно не відомо, чи існував під Смоленськом бункер Гітлера, аналогічний ставкам фюрера у Східній Пруссії чи Вінниці. Бункером називають бетонний куб неясного призначення, в якому ледве можуть поміститися кілька людей. До нього веде дорога від Вітебського шосе. Поблизу проходила залізнична гілка, де досі можна знайти дерев'яні шпали.
Так виглядає частина бункера, можливо одна з компресорних станцій зсередини. Але є спогади очевидців, що це саме вхід у бункер, вниз вели сходи, а потім усі залили бетоном до рівня підлоги.
Дах бункера раніше був покритий шаром гуми.
У Червоному Бору є кілька таких будівель — одна на території приватного володіння, і ще кілька — на території військових частин. У тому числі бетоновані укриття-щілини та комунікацій (водопровід та водозабірна колонка). У 80-90-х роках минулого століття з'явилося безліч публікацій, що в Червоному Бору під час окупації велося будівництво величезного надсекретного підземного комплексу під назвою Беренхалле («Ведмежий барліг»), його основні приміщення розташовані нібито на глибині 27 метрів: конференц-зал на 250 місць, стратегічний вузол зв'язку, тунель до Дніпра. У комплекс входили ще дві залізниці, на поверхні було 8 компресорних станцій, що забезпечують вентиляцію повітря.
Що трапилося з комплексом, чи був збудований і добудований, чи його підірвали німці під час відступу, достеменно не відомо. Десь у 2000 році під контролем ФСБ у Червоному Бору проходили дослідження та розкопки, але за документами ФСБ, що нічого не стосується бункеру Гітлера в області не виявлено.
А ще аналогічна «компресорна» станція за кілька кілометрів.
Частина будівлі профілакторію РЗ. Під час війни тут знаходився німецький штаб, і є архівні документи та фотографії, що підтверджують той факт, що сам фюрер бував тут неодноразово.
Справа в тому, що поряд народяться Гніздівські кургани, які багатьма вченими ще з 80-х років XIX століття вважалися мало не місцем народження нової цивілізації. І якщо вірні твердження, що Гітлер захоплювався містичними і окультними науками, його інтерес до цього місця цілком зрозумілий.
Дякую Віталію Рагуліну за фотографії
