Екскурсія українським поїздом.
Зовні нові вагони мало відрізняються від старих, натомість у кожному купе є кондиціонери, розетки на 220 вольт, індикатори вільності туалетів, сенсорні кнопки регулювання рівня світла, виклик провідника та кнопка сигналізації. Якщо закрити двері на замок і її натиснути, то якщо хтось зовні спробує відчинити двері, у купе ввімкнеться світло і пролунає звуковий сигнал – зручна штука проти нічних злодіїв.
Оскільки вся ця система українського виробництва, то за дизайном вона прагне зовсім не до Європи, а назад до СРСР, розетка ще й розташована не біля столика, де їй місце, а над дверима, що незручно:
Вагони регулярно оминає начальник поїзда, якого провідники дуже бояться. Був такий випадок: на одній із зупинок у наше купе зайшла людина, яка мала квиток на моє місце, але тільки на завтрашню дату, очевидно, він надто активно відсвяткував 8 березня і не того дня сів на поїзд. Отож провідниця просто за голову схопилася, коли це побачила і з криком: ”Зараз начальник поїзда робитиме обхід! Та якщо він побачить, що в мене ”заєць” – мені кінець!”, погрожуючи викликати міліцію, почала вимагати, щоб мужик вийшов на наступній же станції. Втім, все закінчилося благополучно і до маразму не дійшло, чоловікові знайшли вільне місце, і він поїхав далі.
Лампочки у купе, на відміну від старих вагонів, можна повертати.
А на верхніх полицях є спеціальні штуки, щоб звідти не впасти:
Постільна білизна тут зовсім домашня, про те, щоб вона була вологою або погано випраною немає і мови.
Навіть зовні воно зовсім не таке, як у старих поїздах.
Коридор вагона, навпаки, домашнім не назвеш.
Для порівняння коридор вагона старого зразка, теплі кольори набагато приємніші та затишніші.
Біотуалети один в один як в європейських поїздах, з ароматизатором повітря, сенсорними кнопками, окремим підсвічуванням дзеркал і блискучою чистотою.
У коридорі на електронному табло відображається час зупинок, а дорогою рекламувався інтернет-магазин побутової техніки в Донецьку.
Заради інтересу я проїхався і в новому плацкартному вагоні.
