A minute of Pakistani bodywork repair

Дивує, як вони під час зварювання без жодних допоміжних пристроїв умудрилися досягти того, що все зібралося легко. Від такої зварки тачку мало б перекосити повністю, і навіть двері, швидше за все, не відкривалися б.

Прокручуємо запис ззаду наперед — і все стає на свої місця. Це не збирання, а розбирання. )))

Саме так, вузьке сопло пальника, на різаці стоїть потовщений набалдашник, ще й три вентиля — втім, усе зрозуміло по присадочному дроту, при різанні його не використовують, лише при зварюванні.

А що не так?

Це називається — японський машинокомплект. Трошки биту машинку акуратно розрізали для компактності, а потім так само акуратно зварили.

Таке враження, що вони машину спеціально для відео розібрали, а потім зібрали назад. Уже надто чітко все підходить.

Вони це корито порізали й склали так, щоб у контейнер більше влізло. Робоча сила в них нічого не варта, на безпеку — начхати. В один контейнер десяток таких "відер" заштовхають — економія.

Колись дивився відео, як вони роблять глушники для вантажівок. Босоніж, швидко кресляками відмітили, розпиляли, зігнули по шаблону, зварили.
Суть у тому, що запропоновані американські варіанти для них занадто дорогі — вони роблять усе, що можуть, самі, зі спритністю й навичками.
Для них краще витратити свій час, ніж платити непідйомну ціну. Все залежить від реалій.
Розумію, бо сам, коли був студентом, ремонтував мотоцикл — грошей майже не було, йшов на будь-які хитрощі: сам вирізав гумки під карбюратор, розточував циліндри, колінвал розпресовував на пресі, збирав назад, замінивши втулку, яку виточив за порадами токаря. Мідно-графітну. Усував люфт підвіски, сам розбирав і збирав, довелося розібратися, як влаштована коробка передач і як її ремонтувати.
А зараз, щоб я таке робив? Та ні за що — час уже має зовсім іншу ціну.

В одного мене склалося враження, що це запис розбирання автомобіля на метал, просто пущений у зворотному напрямку?

А як тоді пояснити газозварку і присадочний дріт?

Стажувалися в Вірменії.

У них баланс часу й грошей: грошей мало, часу багато.
Навіть якщо витратять пару років — усе одно виграють.
Це європейці цінують свій час — простіше купити іншу, ніж ремонтувати стару.
Рівень життя різний — і ставлення до часу теж.
Якщо знають, що нову машину ніколи собі не зможуть дозволити, з радістю відновлюють стару. Реалії скрізь різні.

Таке відчуття, що її в ІКЕА купили.

От би продавали "автоконструктори" — було б цікаво. Не довелося б розбирати готову, щоб довести до пуття. А середньостатистичний автосервіс випікав би їх по дві за день мінімум.

Головне, щоб ці "трансформери" не покидали рідного Пакистану.

Вона не бита — вона попередньо була розрізана.

Ну… Для Пакистану зійде.

Вони мені нагадують сміттярів із "Зоряних війн")

Ну що сказати? Ручна робота!

Так, тільки без ДТП.
Просто розпил.

Зад м’ятим виглядає, не схоже на просто розпил — але, можливо, це його так у контейнер утрамбовували.

Вау! Вони руль не з того боку приліпили!

Та його переварити — пів години діла.

Поїздить ще.

Та вони просто віртуози. Покажу литовським майстрам, які з Америки машини піднімають — навіть їм є чому повчитися.