Еволюція кишенькового та настільного калькулятора в СРСР

29 жовтня 2010

Про рахунки - не буду бо про історію масової скупки їх закордонними туристами в 90-х не писав лише лінивий.

Спочатку - настільні моделі.

У всіх радянських бухгалтеріях стояли фелікси... Арифмометри - спадкоємці машини Беббіджа і основа процвітання IBM в докомп'ютерну епоху... Крутимо ручку - отримуємо результат.

Фелікси - радянський неліцензійний клон вищепоказаної машинки... Освоювався просто, але крутіння ручки при поділах було неабияк стомлюючим. Логарифми та тригонометрію беремо в таблицях. До речі, радянські ККМ теж в основі все той же арифмометр.

А це також арифмометр, але електромеханічний, ручку крутить електромоторчик. Різні клавіатури для різних регістрів апарату. Як на такому рахувати - не знаю. Таїнство втрачено.

Теж електромеханічний арифмометр, але вже досконаліший початку 60-х. Армійська модель. За допомогою таких машинок і цілих залів з операторами - запускали наші ракети, та й не тільки. Точність досягалася розпаралелювання процесів і порівнянням контрольних сум.

А це вже цілком електронний пристрій початку 70-х – дисплей ламповий, транзисторна начинка.

До кінця 70 з'явилися вже досконаліші пристрої на ІВ

Але лампова індикаторна панель ще довго була особливістю радянського калькулятора.

Друкуючий калькулятор - на початку 90-х був дуже популярний при виготовленні всіляких чеків.

Тепер про кишенькові варіанти

Напевно найпоширеніший кишеньковий калькулятор у СРСР аж до середини 70-х. Кожен інженер і технік цілком володіли таїнством усіх чотирьох дій та тригонометричними функціями. Особливо просунуті брали логарифми.