Історія телефону (фото + текст)

Олександр Белл винахідник першого телефону

Телефон — унікальний винахід, до завдання якого входить передача звуку на відстані. Історія телефону йде в далеке минуле. Збереглися відомості, що в 968 році один китайський винахідник створив апарат під назвою thumtsein, який передавав звук через труби. Ще в давнину використовували так званий мотузковий телефон. Між двома діафрагмами простягали мотузку і можна було розмовляти невеликими відстанями. У разі звук передавався з кінця на інший рахунок вібрацій мотузки.

Але це були примітивні телефони, що передавали звук за допомогою коливань. Історія телефону, який передає звук завдяки електриці, починається з другої половини XIX століття. Першим хто вжив слово телефон був Шарль Бурсель, в 1854 він опублікував дисертацію в якій описав принцип дії телефону, але до практичного застосування справа не дійшла.

Перший пристрій, який міг передавати музичні тони (не голос, лише тони), винайшов у 1861 році німецький фізик Йоганн Філіп Рейс. Цей пристрій він назвав Telephon.

Перший у світі телефон, призначений для передачі мови, винайшов Олександр Белл. Він брав участь у конкурсі на вирішення проблеми ущільнення телеграфних ланцюгів та відкрив ефект телефонування. А 14 лютого 1876 р. він подав заявку до патентного бюро на свій винахід. Цього ж дня в Чикаго, тільки за дві години пізніше аналогічну заявку подав Е. Грей, який також брав участь у конкурсі на вирішення проблеми ущільнення телеграфних ланцюгів.

Але оскільки Олександр Белл подав перший заявку, він і отримав патент на свій винахід. Тому першою людиною, хто винайшов телефон, є Олександр Белл.

Копія телефону Олександра Белла 1877 року.

У телефоні Олександра Белла було багато недоліків. Трубка служила як передачі і прийому промови, операції здійснювалися по черзі, у телефоні був дзвінка, виклик відбувався через трубку з допомогою свистка, дальність зв'язку була невеликий, дальність дії лінії вбирається у 500 метрів. Але, незважаючи на недоліки, цей телефон був революційним відкриттям і дав сильний поштовх розвитку телефонного зв'язку.

Надалі багато винахідників удосконалювали перший телефон мріючи зробити домашні дротові телефони реальністю.

Великий внесок у розвиток телефонного зв'язку вніс Томас Едісон, в 1877-78 він винайшов вугільний мікрофон з вугільним порошком. Його винахід пропрацював аж до 1980 року, а в деяких місцях зберігся й досі.

Але сам по собі дротовий телефон ще не означає. Для того, щоб можна було дзвонити в межах міста, необхідна телефонна станція. Перша телефонна станція була побудована у місті Нью-Хейвен (США) у 1978 році. Наступна телефонна станція з'явилася Парижі (1879 рік), а 1881 року у Москві, Петербурзі, Одесі, Берліні, Ризі та Варшаві. Завдяки цим станціям перші дротяні телефонні апарати змогли з'єднатися з один одним і виконувати свою основну функцію — передавати людську мову на досить великі відстані.

Перші телефонні станції були ручні, щоб з'єднати два телефони на станції була телефоністка яка здійснювала з'єднання. Але в 1879 троє американських винахідників М. Д. і Т. Е. Кеннеді і Т. І. Мак-Тай винайшли автоматичний комутатор, який здійснював з'єднання телефонів за допомогою набору номера. З цього моменту було дано поштовх розвитку номерних телефонів.

Хочу звернути увагу читача на той факт, що в нашій країні розвитку телефонного зв'язку приділяли дуже велике значення. У нас одними з перших з'явилися телефонні станції та ще й у трьох містах одразу. Крім цього в 1877 році в Петербурзі завод німецької фірми «Сіменс і Гальське» почав випуск телефонів з двома трубками, одна для прийому, а інша для передачі мови. Важливий внесок зробили і російські вчені. У 1878 році російський інженер-електротехнік П.М. Голубицький став використовувати в телефонах конденсатор і розробив перший російський телефон в якому використовувалися постійні магніти. Трохи згодом, у 1885 році він винайшов централізовану систему живлення мікрофонів телефонного апарату.

Наприкінці XIX і на початку XX у всьому світі почався телефонний бум, йшло широке будівництво телефонних станцій і міжміських ліній найдовшими з яких були Москва-Петербург 660 км, Париж-Лондон 498 км, Париж-Брюссель 320 км.

На початок 1910 року в усьому світі було понад 10 000 телефонних станцій, які обслуговували понад 10 мільйонів телефонів.

На сьогоднішній день розвиток телефонного зв'язку досяг своїх висот. Практично кожна людина у світі має дротовий телефон та бездротовий — стільниковий телефон. Телефони забезпечують зв'язок по всьому світу, дозволяють людям помститися на відстані. А ще 150 років тому телефонний зв'язок був мрією багатьох винахідників та ентузіастів.