Жив грішно — помер кумедно: історія останнього короля Єгипту Фарука I (8 фото)
Король Єгипту і Судана Фарук I був без перебільшення найекстравагантнішим монархом XX століття. Він колекціонував червоні автомобілі, порнографічні листівки, упаковки від лез для гоління та діаманти, бігав за кожною спідницею й ігнорував державні справи. За його правління Єгипет програв війну крихітному Ізраїлю та перетворився на найкорумпованішу монархію планети. Та головною «фішкою» Фарука була патологічна пристрасть до їжі: вона переслідувала його все недовге життя й зрештою звела в могилу. 
Принц Фарук зростав у атмосфері цілковитої вседозволеності, за винятком одного — від юного спадкоємця престолу ховали їжу. Батько хлопчика, король Фуад, наказував нянькам і слугам знищувати будь-які торти та булки, які ті знаходили у палаці. Так само вилучали й солодкі газовані напої, від яких у найяснішого малюка тремтіли руки й коліна. 
Принц Фарук у костюмі скаута
Король знав, що робить, адже родина мала кепську спадковість по чоловічій лінії. Сам Фуад усе життя страждав від ненажерливості, а його батько, дід Фарука, помер, намагаючись у поважному віці випити одним духом дві пляшки шампанського. Та принц виявився не з простаків і з усіх сил опирався накинутій диєті.
Якось його заскочили за уплітанням котячого обіду, а іншого разу на гарячому спіймали сина придворного електрика Антоніо Пуллі, який таємно носив йому під одягом солодощі. Попри фіаско, Фарук не забув цієї послуги і, посівши престол, зробив італійця своїм камердинером та соратником у раблезіанських бенкетах. А ще Пуллі роками відповідав за постачання жінок до ліжка короля, який не знав межі ще й у розпусті.
Хай живе король, який не їсть червоної ікри!
Після смерті батька 16-річний Фарук став королем. Юний монарх одразу ж узявся надолужувати згаяне: безконтрольно трощив солодощі та залицявся до дам. Одруження на певний час втихомирило юнака, і в багатьох навіть з'явилася надія, що сім'я окромить короля-гуляку. Проте сімейна ідилія тривала ненадовго — королева Фаріда стала нецікавою Фаруку вже за пару років. 
Дружина народила монарху одну за одною двох дочок: Фавзію та Фадію, а Фарук мріяв про спадкоємця. Винною в краху надій виявилася дружина, тож ображений король знову шукає втіху в еклерах, вині й жінках. Непоміркованість у їжі далася взнаки — правитель Єгипту стрімко гладшав, перетворюючись на щось схоже на кулю.
У 1943 році король на своєму червоному «Каділлаку» потрапляє в аварію й ламає таз. Транспортування монарха до лікарні перетворилося на проблему — ноші ламаються під вагою королівського тіла, тож довелося посилати по інші. У Єгипті подейкують, що Фарук з'їдає на сніданок дюжину курячих яєць, кількох перепелів і пару банок червоної ікри. Звісно, це брехня, і щоб її розвіяти, король уперше й востаннє впустив до своєї резиденції представників преси.
Журналісти майже весь день користувалися гостинністю Фарука й змогли переконатися, що жодної червоної ікри в його раціоні немає. На сніданок король зволив поласувати щербетом і фруктами, а на ланч подали лобстерів, запечену курку, куряче фрикасе, баранячі ребра, морський язик, картопляне пюре, рис, квасолю та артишоки.
Король знову одружується
На початку 40-х зовсім ще молодой Фарук помічає, що його чоловіча сила слабшає. Для плейбоя державного масштабу проблеми з потенцією стали справжнім ударом. У паніці король біжить по допомогу до світових світил, а згодом — до знахарів. Фарука лікують сумішшю гашишу з медом та перетертим рогом носорога, але безрезультатно. 
Як нескладно здогадатися, халепу Фарук заїдає лобстерами та бісквітами, що аж ніяк не йде йому на користь. У 1948 році король розлучається з дружиною, до якої вже давно охолов. Два роки владика Єгипту веде безладне холостяцьке життя, але 1950-го потрапляє на гачок.
Несподівано Фарук I закохується, причому не в знатну особу, а у звичайну простолюдинку. Його обраниця — 16-річна Нарріман Садек — зовсім не пара першій дружині, статній та ефектній аристократці. Нове кохання короля — схильна до повноти коротулька з повадками базарної торговки. У Єгипті з обуренням сприйняли звістку про те, що їхній монарх планує одружитися з дівчиною з народу, але на те він і володар, щоб чинити на свій розсуд.
Нарріман відправляють до Європи, де нашвидкуруч навчають хороших манер і змушують схуднути. Готується до майбутнього весілля й сам Фарук — він сідає на модну дієту, яка передбачає харчування морепродуктами. Щотижня до Каїра привозили 600 свіжих устриць із Данії, які король старанно уплітав. 
Проте ненажери ненадовго вистачило, і невдовзі Фарук зірвався. Він інкогніто винайняв 21-кімнатний люкс на французькому курорті Довіль і з головою поринув у улюблену справу — обжерливість. Збережений чек із французького ресторана неупереджено перераховує страви одного з обідів Фарука I: телятина у вершковому соусі, печериці у вершковому соусі, морський язик у вершковому соусі та тістечко з полуничного пюре зі збитими вершками й шоколадом.
Тож до весілля, яке відбулося 6 травня 1951 року, наречений не лише не схуд, а навпаки — набрав вагу. У весільну подорож молодята вирушили на королівській яхті, яка здійснила турне навколо Європи із заходом у порти різних країн. У кожному місті на королівське подружжя чекали столи, що вгиналися від місцевих делікатесів. У січні 1952 року Нарріман ощасливила 32-річного Фарука довгоочікуваним спадкоємцем.
«Жирний байстрюк» у вигнанні
Фарук I не був деспотичним монархом, який катував би своїх підданих. Він був просто ніяким. Сучасники згадували, що короля ніколи не бачили за писанням чи читанням, а всі важливі державні зустрічі він проводив за столом з келихом у руці. Державні справи були для нього на десятому місці, і це викликало спочатку подив, а згодом і обурення підданих. 
Король Фарук I на пляжі острова Капрі
Якщо в Єгипті нарікання ледве чулися, то в інших країнах у висловах не соромилися. Європейські та американські газети відкрито називали Фарука «свиноподібним» і друкували на нього образливі карикатури. Уряд США спробував схилити короля стратегічно важливої на Близькому Сході та у Північній Африці країни до реформ. За справу взялися агенти ЦРУ, які неофіційно охрестили операцію «Жирний байстрюк» (Fat Fucker).
Усі зусилля, спрямовані на те, щоб вразумити Фарука, виявилися марними. Король і далі розтринькував скарбничі гроші на жінок, азартні ігри та делікатесы, анітрохи не дбаючи про свій народ і державні інтереси. Тож у 1952 році в королівстві, не без участия ЦРУ, стався переворот.
Під час революції король-ненажера втік із країни, а до влади прийшов генерал Мохаммед Нагіб. Формально країною ще рік правив син Фарука Ахмед Фуад II, але за рік монархію остаточно скасували, і Єгипет став республікою. 
Фарук I та королева Нарріман
Під час перевороту Фарук не постраждав і, завантажившись із дружиною та припасами їжі на яхту «Маруза», вирушив до Італії. Насправді ящики з лимонадом і шоколадом були по вінця забиті золотими злитками й коштовним камінням, а з харчів на борту знайшлося б хіба трохи сиру та хліб. Солдати, які оглядали судно перед виходом у море, лише посміялися з такої кількості скринь та коробок із їжею й не стали їх перевіряти.
Невдовзі голодний, але багатий Фарук прибув на Капрі, де напхався до знемоги шоколадним морозивом і тортами. Згодом монарх у вигнанні з дружиною та дітьми вирушає до Рима, де на нього чекає розкішна вілла у престижному передмісті. Життя ненажери в Римі минає у звичному режимі — казино, ресторани, елітні публічні будинки, іподроми.
Нарріман не витримує такого ритму й вимагає розлучення. Здобувши свободу, колишня королева повертається до Єгипту, а Фарук ще 12 років проїдає та програє за картярськими столами свої солідні статки. 
Знайти короля у компанії італійських друзів зовсім нескладно
Обірвалося життя Фарука несподівано, хоч і передбачувано. Він помер 18 березня 1965 року просто за столом ресторану «Іль да Франс» у віці 45 років. 150-кілограмовий відвідувач устиг з'їсти 7 курчат, устриць із гострим соусом, кілька печених картоплин, пів дюжини еклерів, цілий торт «Захер» і запив усе це кількома чашками капучино та двома пляшками вина. Кажуть, ця вечеря того дня була у Фарука вже не першою.
Напхавшись фантастичною порцією страви, колишній король закурив сигару, і в цю мить його вхопив інфаркт. Тіло Фарука I доставили до Каїра й поховали в мечеті ар-Ріфаї поруч із іншими єгипетськими монархами та перськими шахами з династії Пехлеві.
