Що таке «зуби Ватерлоо», або Як битва 1815 року вплинула на розвиток стоматології (9 фото)

Стоматологічна клініка в наші дні — це не дешевий, проте доступний кожному заклад. Сьогодні дантисти використовують сучасне обладнання та інноваційні технології для лікування й відновлення зубів. Але ще кілька століть тому все було далеко не так чудово, і зубні лікарі застосовували дивні й навіть лячні для сучасної людини методики.





Як цукор зіпсував зуби європейців

Історія стоматології нерозривно пов'язана з появою цукру. Вперше цей продукт з'явився в Європі в XV столітті і був по кишені лише обраним. Цукор прирівнювали до екзотичних спецій, і його могли дозволити собі хіба що королі, та й то у вельми скромних дозах. Понівечені карієсом чорні зуби вважалися ознакою заможної людини, здатної купувати солодощі.



Та дуже скоро цукор став доступним для багатьох, а мода на зіпсовані зуби минула. Перед дантистами постала серйозна проблема: як повернути шанувальникам цукерок і тістечок первозданну білизну зубів. Це завдання тривалі століття залишалося нездійсненним, адже пломбувати зуби ще не вміли, а все «лікування» зводилося до їхнього видалення, коли біль ставав нестерпним.

Як за давніх часів робили зубні протези

Після такого «лікування» чимало багатіїв до 40–50 років залишалися з голими яснами та потребували протезування. Проте кілька століть тому відновлення зубного ряду, хоч і коштувало шалених грошей, проводилося найпримітивнішими методами. Про жодні імпланти чи нарощування тоді й гадки не мали, а в ходу були звичайні вставні щелепи.





Зубні протези зі слонової кістки

Варто одразу зазначити, що із сучасними протезами ті старовинні вироби не мали нічого спільного. Це були примітивні й моторошнуваті вироби зі слонової кістки, які зовні нагадували скриньку та завдавали своїм власникам безліч незручностей. Але навіть такі вставні щелепи могли дозволити собі лише обрані.



Високотехнологічний протез XVIII століття

Слонова кістка — дорогий матеріал, проте не надто стійкий до стирання, тому протези доводилося часто міняти. Невдовзі зубні техніки зрозуміли, що кращого матеріалу для вставних зубів, ніж справжні, створені природою зуби, їм не знайти. З цього моменту в Європі розпочалося справжнє полювання на людські зуби.



Старовинна карикатура на дантистів, які полюють за чужими зубами

Торгівля зубами мерців

У XVIII–XIX століттях зуби були дуже ходовим товаром: дантисти купували їх у бідняків, просто вириваючи, а також полювали за зубами померлих і страчених, підкуповуючи лікарів та міських катів. Справжні зуби, вставлені в штучну щелепу, мали більш-менш природний вигляд і слугували довше за кісткові.



Оголошення про купівлю зубів. Англія. 1792 рік

Проте й вони не були ідеальними. Підібрати зуби за розміром і кольором виявлялося досить складно, тому більшість протезів мали дуже дивний вигляд. Крім того, таке протезування стало джерелом поширення інфекційних хвороб. Стан здоров'я «донора» не надто турбував майстра, особливо якщо йшлося про труп, тож від чужих зубів можна було підхопити будь-що — від сифілісу до чуми.

Битва при Ватерлоо та «золотий врожай» зубів

У 1815 році біля невеликого бельгійського селища Ватерлоо, за 15 км від Брюсселя, відбулася грандіозна битва, яка вирішила долю Європи. У ній військо Наполеона Бонапарта зазнало останньої й нищівної поразки від армії Сьомої коаліції європейських монархів, а сам імператор утік до Парижа й невдовзі потрапив у полон.

Точні цифри втрат армії Наполеона та союзників невідомі, проте різні джерела називають від 20 до 30 тисяч убитих. У ті часи лише тіла воєначальників і деяких офіцерів удостоювалися відправки додому та поховання з почестями. Основна ж маса загиблих тривалий час залишалася лежати на полі бою, а згодом була похована у величезних братських могилах.



«Зуби Ватерлоо» продавалися на ринку стоматологічних матеріалів в'язками

Перші дантисти із щипцями з'явилися біля Ватерлоо невдовзі після того, як відгриміли останні гарматні залпи. Вони ходили між мертвих тіл і ретельно вишукували серед загиблих молодих хлопців, аби вирвати у них зуби. Це було не надто складне завдання, адже солдати — як наполеонівські, так і союзницькі — набралися з простого народу, який не знав розкошів і рідко тішив себе солодощами.

Таким чином стоматолог міг зібрати повний протез із зубів однієї людини, які ідеально пасували один до одного за кольором та розміром. Так звані «зуби Ватерлоо» стали затребуваним товаром, заполонили медичний ринок Європи та навіть потрапили за океан — до США та колоній.



Такий протез мав уже цілком природний вигляд

Кінець «зубного бізнесу» та народження сучасної стоматології

Та невдовзі зуби мерців закінчилися, і ціни на вставні щелепи знову злетіли до космічних висот. Клієнти дантистів, знаючи про існування протезів із «зубів Ватерлоо», що стали еталоном естетики й якості, більше не хотіли «зубного асорті» від різних людей. Попит на якісні вставні зуби дав поштовх розвитку стоматологічного протезування.

Через 15 років після битви при Ватерлоо ювелір і за сумісництвом дантист Клавдій Еш створив першу керамічну щелепу. Зуби з кераміки були білосніжними, дуже стійкими до зношування, а найголовніше — безпечними з точки зору інфекцій. Зуби мерців поступово відійшли в минуле, і невдовзі попит на них повністю зник.



У 1844 році стався ще один прорив у зубному протезуванні. Американці винайшли вулканізовану гуму, яку почали використовувати для реалістичної імітації ясен. Надалі прогрес у протезуванні розвивався стрімко, і сьогодні всі ми чудово знаємо, що якісні вставні зуби зовні не відрізнити від справжніх. Та й сучасне лікування карієсу дає змогу зберегти власні зуби пацієнта, які якісь сто років тому були б приречені на видалення.

У XIX столітті «зуби Ватерлоо» вважалися найкращим варіантом, але зараз це звучить лячно. Як гадаєте, які сучасні медичні технології наші нащадки теж вважатимуть дивними?