Прокляття Спенсерів: чому 300 років нещастя переслідували рід Діани та Черчилля (13 фото)
З роду Спенсерів походять Вінстон Черчилль та «народна принцеса» Діана. Упродовж трьох століть ця родина подарувала Англії герцогів, політиків і перших красунь лондонського вищого світу. Проте за гучними титулами криється повторюваний сценарій: шлюби з розрахунку, емоційно відсторонені батьки, зради, борги та передчасні смерті. Тож не дивно, що після загибелі Діани газети заговорили про родове прокляття. 
Один рід — дві гілки: як Спенсери породичалися з Черчиллями
Усе почалося на початку XVIII століття. Чарльз Спенсер, 3-й граф Сандерленд, одружився з леді Анною Черчилль. Її батько, Джон Черчилль, 1-й герцог Мальборо, уславився перемогою в битві під Бленгеймом у 1704 році. За цей тріумф королева Анна подарувала йому маєток, де згодом звели величний палац.
У подружжя народилося п'ятеро дітей, і двоє синів започаткували головні гілки роду. Старший, Чарльз, у 1733 році успадкував від тітки титул герцога Мальборо. Від нього походять усі наступні герцоги, включно з Вінстоном Черчиллем. Молодший, Джон, став предком графів Спенсер, а отже, і принцеси Діани. 
Бленгейм — родове гніздо герцогів Мальборо. Тут у 1874 році народився Вінстон Черчилль
Подвійне прізвище з'явилося пізніше: у 1817 році 5-й герцог Мальборо офіційно став Спенсером-Черчиллем, підкресливши спорідненість із переможцем під Бленгеймом. Це ж прізвище носив і Вінстон. Свої книжки він підписував як «Вінстон С. Черчилль», щоб читачі не плутали його з однойменним американським письменником.
Обидві гілки роду завжди трималися разом. Але, якщо вірити родинним переказам, нещастя в них також виявилися спільними. Надалі в історії сім'ї дедалі частіше з'являються жінки, яких видавали заміж виключно заради грошей і титулів.
Діана Рассел: наречена принца, якій не дали стати королевою
Леді Діана Спенсер народилася 31 липня 1710 року і була молодшою сестрою Чарльза та Джона. Мати померла, коли дівчинці не виповнилося й шести років, а батько пішов із життя в 1722 році. Сироту виховувала бабуся — владна Сара Черчилль, удова 1-го герцога Мальборо.
Сара мріяла зробити онуку королевою. Вона задумала таємно повінчати Діану зі спадкоємцем престолу, принцом Вельським Фредеріком. Оскільки принц потопав у боргах, бабуся запропонувала йому 100 тисяч фунтів стерлінгів. Вінчання планували провести в мисливському будиночку у Віндзорському парку. 
Діана Рассел, герцогиня Бедфордська. Бабуся пророкувала її в дружини спадкоємцю британського престолу
План зруйнував прем'єр-міністр Роберт Волпол: його шпигуни викрили змову. У 1736 році Фредерік одружився з німецькою принцесою, а їхній син згодом став королем Георгом III.
У 1731 році Діану видали заміж за лорда Джона Рассела. За рік помер його старший брат, і дівчина стала герцогинею Бедфордською. У 1732 році, бувши вагітною, вона випала з карети. Немовля народилося передчасно й прожило менше доби. Навесні 1735 року в Діани виявили туберкульоз. Вона померла 27 вересня того ж року у віці 25 років.
Джорджіана Кавендіш: ікона стилю XVIII століття
Джорджіана народилася 7 червня 1757 року в маєтку Олторп. Її батько, Джон Спенсер, був одним із найбагатших людей Англії. Молодший брат Джорджіани, Джордж, — прямий предок принцеси Діани. Не дивно, що сучасники часто порівнювали цих двох красунь із роду Спенсерів.
У 17 років Джорджіана вийшла заміж за Вільяма Кавендіша, 5-го герцога Девонширського. Чоловік виявився холодним і відлюдькуватим. Незабаром з'ясувалося, що він уже має позашлюбну доньку Шарлотту. 
Джорджіана Кавендіш на портреті Томаса Гейнсборо. Її зачіски та капелюшки копіювали модниці всього Лондона
Втіху Джорджіана шукала у світському житті. Її капелюшки й високі зачіски з пір'ям миттєво копіювали лондонські модниці. У 1784 році герцогиня відкрито агітувала на виборах за політика Чарльза Джеймса Фокса. Для жінки того часу це вважалося нечуваною зухвалістю.
Другою пристрастю герцогині стали азартні ігри. Борги зростали швидше, ніж вона встигала приховувати їх від чоловіка. Джорджіана позичала гроші в друзів, банкірів і навіть у принца Вельського. Розрахуватися з кредиторами сповна вона так і не змогла.
Шлюб утрьох і вигнання: розплата герцогині
У 1782 році в житті подружжя з'явилася леді Елізабет Фостер, яку в родині кликали Бесс. Джорджіана вважала її близькою подругою, а герцог зробив своєю коханкою. Бесс оселилася в будинку Кавендішів і народила герцогу двох дітей. Цей дивний союз утрьох проіснував понад 20 років.
Джорджіана довго не могла народити чоловікові спадкоємця: доньки з'явилися на світ у 1783 та 1785 роках, а довгоочікуваний син — лише у 1790-му. Його народження нарешті зняло з Кавендішів загрозу втрати титулу та величезних маєтностей. 
Леді Елізабет Фостер — найкраща подруга Джорджіани та коханка її чоловіка. Після смерті герцогині вона стала його дружиною
У 1791 році герцогиня захопилася молодим політиком Чарльзом Ґреєм, майбутнім прем'єр-міністром (на його честь пізніше назвуть чай «Ерл Ґрей»). Чоловік поставив жорсткий ультиматум: або коханець, або діти. Джорджіана обрала дітей. Вона виїхала за кордон і в лютому 1792 року народила там доньку Елізу.
Дівчинку віддали на виховання батькам Ґрея, а додому герцогиня повернулася лише восени 1793 року. Борги та хвороби переслідували її до кінця днів. Джорджіана померла 30 березня 1806 року від хвороби печінки у 48 років. Через три роки Бесс вийшла заміж за вдівця і стала новою герцогинею Девонширською.
9-й герцог Мальборо: титул в обмін на мільйони Вандербільтів
До кінця XIX століття від колишніх багатств Мальборо мало що залишилося. Утримання Бленгейма вимагало колосальних коштів, а прибутки від земель невпинно падали. Чарльз Спенсер-Черчилль народився 13 листопада 1871 року в індійській Шімлі. Титул 9-го герцога він успадкував у 1892 році разом із занепалим палацом.
Порятунок надійшов з Америки: мати 18-річної Консуело Вандербільт, Алва, пристрасно бажала зробити доньку англійською герцогинею. Вона власноруч влаштувала їхнє знайомство. Коли Консуело почала опиратися, мати просто замикала її в кімнаті, доки та не здалася. Згодом Алва цинічно зізналася: «Я змусила доньку вийти за герцога». 
Консуело Вандербільт, герцогиня Мальборо. Її посаг допоміг урятувати Бленгейм від розорення
6 листопада 1895 року 23-річний герцог обвінчався з Консуело в Нью-Йорку. Посаг становив 2,5 млн доларів у залізничних акціях. Герцог негайно вклав ці кошти в Бленгейм: оплатив реставрацію, розбив ландшафтні сади та оновив бібліотеку.
Консуело кохала іншого — американця Вінтропа Резерфорда. Герцог також не вирізнявся вірністю. Ранок у день весілля наречена провела в сльозах і цілковитій самотності: «До мене ніхто не підходив», — згадувала вона пізніше.
Гледіс Дікон: друга дружина та війна за Бленгейм
Гроші не принесли щастя. За словами Консуело, ще під час медового місяця герцог відверто заявив їй, що одружився виключно заради порятунку Бленгейма. Вона народила йому двох синів — Джона й Айвора, яких сама жартома називала «спадкоємцем і запасним». Утім, справжнього порозуміння в родині так і не з'явилося.
У 1921 році подружжя нарешті розлучилося, і того ж року герцог одружився з американкою Гледіс Дікон — давньою подругою Консуело, яку та сама колись увела до свого кола спілкування. Колишня дружина на той час жила в маєтку на Керзон-стріт, побудованому її батьком спеціально для Мальборо. Попри все, жінки зберегли дружні стосунки. 
Гледіс Дікон, друга дружина герцога. Колись вона товаришувала з Консуело, а пізніше сама стала герцогинею Мальборо
Друга дружина не збиралася поступатися палацом. Цей союз швидко став нещасливим і бездітним: Гледіс дедалі частіше поводилася ексцентрично, розводила у Бленгеймі спанієлів і, за переказами, одного разу поклала на обідній стіл револьвер зі словами, що «може просто застрелити герцога». У відповідь чоловік переїхав до Лондона, а щоб вижити її з маєтку, розпорядився вимкнути електрику й газ. У 1933 році він остаточно видворив дружину з Бленгейма.
Герцог помер 30 червня 1934 року у віці 62 років. Його історія стала черговим підтвердженням того, що гучний титул не гарантує щастя. Натомість Бленгейм залишився у власності родини й сьогодні відкритий для відвідувачів.
Вінстон Черчилль: із бурського полону до парламенту
Вінстон народився 30 листопада 1874 року в Бленгеймі. Він був двоюрідним братом 9-го герцога Мальборо. Батьки, політик лорд Рендольф Черчилль та американка Дженні Джером, майже не приділяли уваги синові. Хлопчик роками надсилав їм зі школи листи з благаннями приїхати. 
Молодий Черчилль. Ще до приходу у велику політику він став відомим завдяки втечі з бурського полону
До 1897 року Вінстон залишався найближчим спадкоємцем титулу Мальборо за чоловічою лінією. Коли в 9-го герцога народився первісток, питання про спадщину відпало саме собою, і Черчилль дістав змогу цілковито зосередитися на власній кар'єрі. У 1899 році він вирушив на Англо-бурську війну як воєнний кореспондент.
Бури захопили його в полон, але приблизно через місяць він здійснив відчайдушну втечу з Преторії. Ця пригода вмить прославила його: про молодого офіцера заговорила вся Британія. Уже в 1900 році 25-річного Черчилля обрали до парламенту.
У 1930-ті роки Черчилль одним із перших попереджав про загрозу нацистської Німеччини, проте до його застережень майже ніхто не дослухався. 10 травня 1940 року він обійняв посаду прем'єр-міністра й очолив країну в найскладніші роки війни. 
Черчилль двічі очолював уряд: у 1940–1945 та в 1951–1955 роках
Воєнні роки виснажили політика. У грудні 1941 року у Вашингтоні в нього стався серцевий напад, а в 1943 році він двічі перехворів на пневмонію. У липні 1945 року, одразу після перемоги в Другій світовій війні, британці проголосували проти його партії.
«Чорний пес» і трагічні долі дітей Черчилля
Усе життя Черчилля мучили напади важкої хандри, які він охрестив «чорним псом». Цей вислів прийшов із давнини: так характеризували поганий настрій і пригніченість ще у XVIII столітті, за часів Семюела Джонсона. Саме з легкої руки Черчилля «чорний пес» перетворився на всесвітньо відому метафору депресії.
У 1908 році він побрався з Клементиною Гозьє. У подружжя народилося п'ятеро дітей, і родині довелося зазнати гірких утрат. Молодша донька Меріголд померла від сепсису в серпні 1921 року: їй було лише два роки й дев'ять місяців. Черчилль надзвичайно важко переживав цю трагедію й роками уникав розмов про дитину. 
Черчилль із дружиною Клементиною та дітьми. Родина пережила чимало важких утрат
Старша донька Діана страждала на тяжку депресію і в 1963 році наклала на себе руки. Син Рендольф і донька Сара багато років боролися з алкогольною залежністю, яка нищила їхнє життя й кар'єру. З п'ятьох дітей лише наймолодша Мері дожила до глибокої старості та видала мемуари про дитинство в домі Черчиллів.
Сам Черчилль після війни пережив кілька інсультів, що суттєво підірвали його самопочуття. Попри це, він повернувся на посаду прем'єр-міністра в 1951 році й залишався при владі до 1955-го. До кінця днів він дотримувався виснажливого розпорядку: працював ночами, мало рухався й регулярно вживав віскі. Детальніше про його щоденний графік ми розповідали в окремому матеріалі. Вінстон Черчилль пішов із життя 24 січня 1965 року у віці 90 років.
Принцеса Діана: фатальний сценарій повторюється
12 січня 1960 року у віконта Елторпа та його дружини Френсіс народився син Джон. Хлопчик прожив усього близько десяти годин. Через півтора року, 1 липня 1961-го, на світ з'явилася Діана. Батьки побралися в 1954 році й мешкали в Парк-гаусі — маєтку на території королівської резиденції Сандрінґем, де маленька Діана бавилася з принцами Ендрю та Едвардом.
У 1967 році мати пішла з сім'ї до австралійця Пітера Шанда Кідда, спадкоємця виробника шпалер. У 1969 році батьки розлучилися, суд передав опіку батькові, і Діана залишилася з ним. У травні того ж року Френсіс вийшла заміж за Шанда Кідда. Цей розрив став справжнім ударом для дітей. Пізніше Діана згадувала, як ставала свідком сварок дорослих і без кінця кочувала між оселями батьків. 
Діана виросла між двома домівками батьків. Розлучення сталося, коли їй було 8 років
Дівчинка росла в атмосфері самотності та постійних конфліктів. У дев'ять років її віддали до інтернату — школи Ріддлсворт-Голл у Норфолку. З собою вона взяла морську свинку на прізвисько Арахіс: адміністрація дозволяла ученицям тримати дрібних домашніх улюбленців. Згодом Діана перейшла до школи Вест-Гіт у Кенті, де вже навчалися її старші сестри.
Навчання давалося дівчині важко: вона так і не спромоглася скласти випускні іспити. Натомість вона чудово грала на фортепіано, захоплювалася танцями й спортом. У 16 років Діана покинула школу без атестата. У 1976 році батько побрався з Рейн, графинею Дартмут, донькою письменниці Барбари Картленд. Діти вороже сприйняли мачуху й прозвали її «Кислотним дощем» (Acid Rain) — обігравши співзвучність із її ім'ям. Теплих стосунків із нею в Діани так і не склалося.
Весілля століття та розрив: шлюб, приречений на фіаско
29 липня 1981 року Діана обвінчалася з принцом Чарльзом у соборі Святого Павла. Їй виповнилося лише 20 років, і цього дня вона вперше опинилася в центрі уваги всієї планети. Трансляцію церемонії по телебаченню переглянули близько 750 мільйонів людей, а шлейф її весільної сукні сягав майже восьми метрів. Усе нагадувало бездоганну казку, але сімейне життя дало тріщину від самого початку. 
Весілля Чарльза та Діани охрестили «весіллям століття». Шлейф сукні нареченої сягав майже восьми метрів
Подружжя остаточно роз'їхалося в 1992 році. У 1995-му в резонансному інтерв'ю для Бі-бі-сі Діана вперше відверто розповіла про свою булімію та вимовила слова, які миттєво облетіли світ: «У цьому шлюбі нас завжди було троє». Усі безпомилково зрозуміли, що йшлося про Каміллу Паркер-Боулз.
Офіційне розлучення оформили 28 серпня 1996 року. Діана зберегла титул принцеси Вельської, проте втратила звертання «її королівська високість». Через рік і три дні, 31 серпня 1997 року, вона загинула в автокатастрофі в паризькому тунелі Альма. Автомобіль, у якому вона їхала разом із Доді аль-Файєдом, намагався відірватися від переслідування папараці. Принцесі було лише 36 років.
Прокляття чи родинний сценарій?
Якщо зіставити ці долі разом, містичне «прокляття» набуває цілком зрозумілих земних рис. Майже кожного представника цієї династії одружували чи видавали заміж заради грошей, статусу або політичної вигоди. Діти зростали поруч із емоційно холодними батьками, а згодом самі вибудовували такі ж холодні родини.
Багатство розв'язувало руки для згубних залежностей, зрад і скандалів, але не захищало від хвороб та душевної самотності. Психологи називають такі повторювані явища сімейними сценаріями: діти несвідомо переймають батьківську модель поведінки. Журналісти ж надають перевагу виразу «родинне прокляття» — він звучить значно ефектніше. 
Олторп — родове помістя графів Спенсер. Тут, на острівці посеред озера, спочиває принцеса Діана
Історія династії триває. Майже через 300 років після провалу амбітного задуму Сари Черчилль її нащадок стоїть у черзі на британський трон: це принц Вільям, старший син леді Діани.
Як гадаєте: прокляття Спенсерів — це фатальна містика чи звичайний сімейний сценарій, який досі ніхто не наважився зламати? Діліться своїми думками в коментарях!
