Чому свинина стала забороненою їжею для юдеїв та мусульман? (6 фото)
Якщо запитати пересічну людину, чому юдеї та мусульмани не їдять свинину, майже напевно можна почути одну й ту саму версію: у спекотному кліматі свинина швидко псувалася, уній водилися паразити, люди помирали, тож мудрі законодавці про всяк випадок заборонили її гріха подалі. Звучит логічно, майже по-науковому, і саме тому це пояснення кочує зі статті в статтю вже не одне століття. 
Проблема в тому, що за детальнішого розгляду ця версія розвалюється на очах. 
Ооо, свинина в шоколаді. Маркетологи, ви зовсім глузд втратили?
Паразити й справді існують. Свиня дійсно може бути носієм украй неприємних «гостей». Найвідоміший із них — трихінела, крихітний круглий черв'як, личинки якого капсулюються у м'язах. Людина, яка з'їла погано просмажене заражене м'ясо, підхоплює трихінельоз: гарячку, біль у м'язах, набряки, а у важких випадках — ураження серця та нервової системи. Другий «гість» іще страшніший — ціп'як свинячий. Небезпечний не так дорослий черв'як у кишечнику, як його личинки: якщо людина заражається його яйцями, личинки можуть розселитися по всьому тілу й осісти в мозку. Це називається нейроцистицеркозом, і в бідних регіонах світу він досі залишається однією з головних причин набутої епілепсії. Тож свинина й справді далеко не найнешкідливіше м'ясо. Але далі виникають запитання. 
Свинячий ціп'як. Або той гість, якого не хотілося б бачити на жодній вечірці.
Перше запитання: а чому тільки свиня? Яловичина може заразити бичачим ціп'яком, баранина й козлятина переносять бруцельоз та ехінокок, а верблюди, яких іслам їсти дозволяє, теж далеко не стерильні. Якби давні законодавці керувалися медициною, список заборон мав би зовсім інший вигляд. Виокремити саме свиню як єдину небезпечну — це якась дивна санітарна логіка. Запитання друге: як вони взагалі могли це помітити? Трихінельоз проявляється не одразу, а через дні або й тижні після трапези, і його симптоми схожі на десятки інших хвороб. Пов'язати гарячку з вечерею тижневої давнини практично неможливо. Саму трихінелу в м'язах людини виявили лише у 1830-х роках, а те, що людина заражається нею через свинину, довели аж у 1860-х. Тобто старозавітні автори мали б знати те, до чого європейська медицина дійшла на тисячоліття пізніше. До речі, «гігієнічну» версію вигадали не сучасні популяризатори. Ще середньовічний філософ Маймонід писав, що свинина шкідлива, бо свині — брудні тварини. Але в самих священних текстах жодного медичного пояснення немає. 
Просто не їж і все. Досить копати глибше.
Що кажуть самі тексти? Тора дає не пояснення, а правило класифікації: їсти можна тварин із роздвоєними ратицями, які жують жуйку. Корова, вівця та коза підпадають під обидві ознаки. Верблюд жує жуйку, але ратиці в нього не того типу. А свиня — межовий випадок: ратиці роздвоєні, а жуйку вона не жує. Виходить, свинка просто не відповідає вимогам Писання. Коран теж прямо забороняє свинину, називаючи її нечистою, але механізм цієї нечистоти не пояснює. Для вірянина це питання припису, а не медицини, і ми це поважаємо. А от для історика чи біолога залишається цікаве запитання: чому це правило сформувалося саме так? 
Кабан Кабанич не в гуморі.
Версія антропологів: свиня не підходить для пустелі. Свиня — тварина лісів і боліт. Вона погано переносить спеку, бо майже не потіє та потребує затінку й багнюки для охолодження. Її не можна гнати в тривалий перехід, як овець, вона не дає ні молока, ні вовни. І головне: свиня їсть приблизно те ж саме, що й людина — зерно, коріння, недоїдки. Для кочівників та землеробів посушливого Близького Сходу вона була не вигідною худобою, а конкурентом у боротьбі за їжу. У такій економіці розводити свиней — розкіш, а іноді й пряме розорення. Заборона, за цією версією, закріпила господарський досвід. Версія археологів: самовизначення народів. Ще цікавіші дані розкопок. У поселеннях давніх ізраїльтян залізної доби на пагорбах Ханаану свинячих кісток майже немає, а в сусідів, наприклад у філістимлян на узбережжі, їх небракує. Схоже, відмова від свинини рано стала маркером ідентичності: ми — ті, хто не їсть цю тварину. Виходить, це був спосіб виокремитися як окрема спільнота. 
Дорогі сусіди, ми віддаємо всіх свинок вам. Не дякуйте.
Отож, що я хочу сказати. Найімовірніше, єдиної причини не існувало. Паразити в цій історії — це скоріше пізніше пояснення, ніж реальна причина. Географія Близького Сходу та ідентичність народів, які там мешкали, виявилися ключовими чинниками. До речі, трихінельоз досі нікуди не зник, і найчастіше люди підхоплюють його не з магазинної свинини, яка проходит ветконтроль, а з дичини: кабанини, ведмежатини, м'яса борсука. Тож уникайте будь-якого неперевіреного м'яса. Або, у крайньому разі, просмажуйте його за максимально високих температур.
