Гей-бомба та інші найабсурдніші військові проєкти (10 фото)

Хай як парадоксально це звучить, але війна — це рушій прогресу. Військова промисловість акумулює найкращі уми та найдосконаліші технології. Утім, у гонитві за перевагою над потенційним противником інженери часом заходять занадто далеко, і їхні ідеї опиняються на межі надзвичайної прогресивності та чистого абсурду. Саме про такі проєкти ми й розповімо.





Кажани-бомбардувальники

У 1941 році американського стоматолога Лайтела Адамса осяяла вельми оригінальна ідея. Під час прогулянки Карлсбадськими печерами, де мешкала величезна колонія кажанів, він вигадав використовувати цих тварин як авіабомби: прив'язати до них мініатюрні напалмові бомби з годинниковим механізмом і на світанку випустити над містами Японії. Кажани влаштуються на ночівлю по горищах і дахах (у ті часи японські міста складалися переважно з дерев'яних споруд), після чого спрацюють таймери й розпочнеться масштабна пожежа.



Адамс запропонував цю ідею уряду США, і першій леді Елеонорі Рузвельт, яка працювала в Управлінні стратегічних служб, вона припала до душі. Проєкт схвалили, він отримав назву X-Ray («Рентген») і на певний час став важливим елементом стратегії США на тихоокеанському театрі воєнних дій.





Контейнер із парашутом, у якому кажанів планували скидати з літака. Під час падіння він нагрівався, й кришка автоматично відчинялася, випускаючи розбуджених паліїв.

Наловивши десятки тисяч кажанів, американці розпочали випробування. Під час першого ж експерименту під час завантаження в контейнери кілька особин із бомбами передчасно прокинулися зі сплячки й посховувалися в дерев'яних ангарах, спаливши їх ущент. Згорів і автомобіль начальника авіабази. Цей інцидент розцінили як доказ ефективності експериментальної зброї.

Згідно з розробленим планом, десять бомбардувальників мали вилетіти з Аляски та скинути на промислові міста в затоці Осака понад мільйон кажанів. Утім, випробування просувалися надто повільно, і коли стало зрозуміло, що такий авіаудар вдасться здійснити не раніше літа 1945 року, проєкт закрили. Натомість вирішили зосередитися на ядерній зброї.

Зірка смерті



За тридцять років до виходу «Зоряних війн» нацисти всерйоз працювали над проєктом так званої сонячної гармати, здатної спопеляти міста, висушувати моря та спалювати живу силу противника. Вони спиралися на напрацювання вченого австро-угорського походження Германа Оберта, який у 20-х роках запропонував вивести на орбіту Землі гігантське дзеркало, щоб освітлювати цілі міста.



Експерименти у космічному просторі стали гіпотетично можливими після того, як у розпорядженні Третього рейху опинилися балістичні ракети «Фау-2». Німці замислили підвісити на орбіті дзеркало, яке концентрувало б сонячні промені в один надпотужний пучок. Зібрати дзеркало планували безпосередньо в космосі таким чином: ракета на орбіті мала обертатися й розмотувати кілька металевих кабелів, які утворювали б коло. Після цього на ньому планували закріпити готові дзеркальні модулі.



Керувати дзеркалом мали пілотовані космічні станції, які спрямовували б його у потрібний район. Електроенергію виробляли б парові машини, встановлені на станціях, а кисень — рослини у теплицях.

Втіленню цієї безумної ідеї завадила, звісно ж, поразка Німеччини у війні. Втім, розмах проєкту був таким, що навіть у наші дні його навряд чи вдалося б реалізувати силами однієї країни.

Гей-бомба

У 1994 році Пентагон оголосив конкурс на розробку нелетальних боєприпасів класу «повітря — земля». Фахівці із секретної лабораторії в штаті Огайо відгукнулися одразу трьома геніальними ідеями. По-перше, вони запропонували скидати на противника бомби з речовиною, що викликає сильний і тривалий галітоз, тобто неприємний запах із рота. Іншу бомбу вигадали начинити феромонами, які приваблюють бджіл та ос, аби ті жалили ворога до повної втрати боєздатності. І нарешті, третій проєкт — найкрутіший — «заправити» снаряди потужними афродизіаками, що викликають найсильніше сексуальне збудження аж до гомосексуалізму.



Інформація про це, з дозволу сказати, озброєння просочилася в пресу 2004 року й викликала скандал через можливе порушення Сполученими Штатами міжнародних конвенцій про нерозповсюдження хімічної зброї. Обурилися й гей-активісти: їх образило припущення, ніби солдати-гомосексуали мають низьку боєздатність. У відповідь на звинувачення в Пентагоні заявили, що ця ідея так і не отримала розвитку.



У 2007 році гей-бомба отримала Шнобелівську премію, яку вручають за сумнівні досягнення в науці та техніці. Щоправда, жоден із запрошених американських військових на церемонію так і не з'явився.

Біблійний авіаносець



У британському командуванні стратегічних операцій теж уміли мислити масштабно. На початку Другої світової війни офіцер цього відомства Джеффрі Пайк запропонував побудувати корабель, самий вигляд якого вщент деморалізував би противника, — авіаносець завдовжки дві тисячі футів (609 метрів). Для порівняння, найбільший із нинішніх авіаносців — американський «Ентерпрайз» — має довжину 342 метри. А щоб зробити цю махину непотоплюваною, будувати її вирішили з криги.



Проєкт назвали Habbakuk, на честь біблійного пророка Авакума, який казав: «Ви здивуєтесь, бо я зроблю за ваших днів таке, у що ви не повірили б, якби вам навіть розповіли». Корабель мав слугувати плавучою базою для літаків, які вистежували німецькі підводні човни в центрі Атлантики. Підтримувати температурний режим конструкції планували за допомогою тисяч кілометрів труб із хладагентом, що циркулював у них. При цьому розрахункова швидкість велетня становила лише шість вузлів.

Від ідеї використовувати звичайний лід доволі швидко відмовилися, його замінили пайкеритом — замороженою сумішшю води та тирси. Він виявився настільки міцним, що відбивав револьверні кулі. Втім, через пів року проєкт закрили. Побудована в Канаді 18-метрова модель «Авакума» танула три роки.