Крячок-інка — птах із вусами (10 фото)

Знайомтеся: крячок-інка — один із найцікавіших птахів у світі. Дивовижний він тим, що є володарем розкішних вусів. Його називають крячком інків, адже природний ареал цього представника крячкових якимось незбагненним чином збігся з кордонами давньої Імперії інків — Тавантінсую, що процвітала у XI–XVI століттях.





Крячок-інка (лат. Larosterna inca) — птах із родини крячкових, який мешкає на тихоокеанському узбережжі Південної Америки. Саме там він мостить свої гнізда, займаючи територію від Перу до північного Чилі.



Крячок-інка — дуже чарівний птах. У нього попелясто-сіра голова й тулуб, біла облямівка крил і чорний хвіст, а дзьоб та лапки яскраво виділяються: дзьоб — яскраво-червоний, лапки — червоні.





Це птах середніх розмірів: довжина тіла — 39–42 см, вага — близько 190 г. Крила досить довгі й широкі, їхній розмах помітно більший за середній, тому крячка в польоті легко переплутати з більшим птахом.



Крячок-інка має незвичний голос, який віддалено нагадує нявкання кішки. Але найприкметніше у цих птахів — вуса, що складаються з пучків білого пір'я. Вони беруть початок біля основи яскраво-червоного дзьоба, проходять під очима й хвацько закручуються кільцями вперед. Довжина одного вуса може сягати 5 см.



Крячок-інка — зграйний птах. На піщаному березі нерідко можна помітити тисячі пернатих, які зібралися разом, щоб відпочити та по-своєму поспілкуватися. Від цих «розмов» зчиняється неймовірний гамір.



Найчастіше крячки-інки селяться на скелях, а полюють у холодній, але багатій на рибу Перуанській течії. Як правило, ці хитрі птахи супроводжують морських левів, китів і дельфінів, щоб здобути налякану ними рибу.



Під час полювання крячок-інка, помітивши рибину, на мить завмирає в повітрі, а потім стрімко кидається у воду й вихоплює її біля самої поверхні.



Гніздиться крячок-інка в невеликих печерах на тихоокеанському узбережжі або ж займає порожні гнізда інших морських птахів. У кладці зазвичай не більше двох яиць, які птахи висиджують близько чотирьох тижнів.



Зараз чисельність цих пернатих вусанів стрімко зменшується, насамперед через втрату місць для гніздування. Загалом на планеті залишилося близько 150 тисяч крячків-інків, тому їх можна віднести до видів, що перебувають під загрозою зникнення.